У римо-католиків сьогодні Свят-вечір перед Різдвом
Вечір 24 грудня не схожий на інші, він має винятково піднесений характер. У цей вечір вся родина намагається зібратися за столом на святковій вечері. Вігілія з латинської означає чування.
На наших українських землях традиційною різдвяною стравою стала кутя – варена пшениця з медом. Пшениця є символом вічності, бо її зерно щороку оживає. А мед – символ вічного щастя святих у небі. Деякі автори сходяться на думці, що кутя – це залишок давніх братолюбних столів, які влаштовували у дні смерті мучеників або померлих. Кожний регіон, ба, навіть кожний дім, має свої рецепти приготування куті.
Крім того, на столі з’являється багата вечеря, яка традиційно складається з 12 страв. Це символ 12-ти місяців минулого року, за котрі ми складаємо Богові подяку та 12 місяців майбутнього року, які ми віддаємо у руки Христа з проханням про благословення.
Римо-Католицька Церква не наказує, щоб вечеря була пісна, проте, ця традиція на наших землях є вже віками вписана у свят-вечір, тому варто було б її зберігати.
Оскільки в подіях Різдва Христового свою роль відіграли тварини – Ісус народився у хліві серед худоби – тому у вігілійну вечерю вся домашня худоба також отримує вдосталь запашної їжі. Таким чином радість Христового Різдва поширюється на всю природу.
Католики – Західна Європа, Північна та Південна Америка, Австралія, країни Африки і Азії – відзначають Різдво 25 грудня. В Україні це свято відзначають 7 січня, бо ми живемо за старим юліанським календарем.
Це державне свято в 145 країнах світу. Зміст свята – легенда про народження Дівою Марією Сина Божого Ісуса Христа. Це саме урочисте в католицизмі свято з трьома церковними богослужіннями, що здійснюються опівночі, на світанку і вдень (тобто в лоні Отця, у лоні Богоматері й у душі віруючих).
Перші відомості про святкування християнами Різдва відносяться до 4 ст. Питання про реальну дату народження Ісуса Христа є суперечливим і неоднозначно вирішеним серед церковних авторів. Можливо, вибір 25 грудня пов’язаний з приходом на цей день язичницьким солярним святом «Народження Сонця Непереможного», який з прийняттям у Римі християнства наповнився новим змістом.
Церква вчить, що народження Христа відкрило можливість для порятунку душі і вічного життя для кожного віруючого.
Святкування Різдва починається зі сходом першої вечірньої зорі, яка сповістила всьому світу про час народження Сина Божого.
Різдво відзначається протягом восьми днів (октави). Другий день свята, 26 грудня, присвячується пам’яті святого первомученика Стефана, третій день, 27 грудня – пам’яті святого апостола і євангеліста Іоанна Богослова (цього дня здійснюється обряд освячення вина); четвертий день, 28 грудня – пам’яті святих Безневинних Немовлят Вифлеємських (священники цього дня дають особливе благословення дітям).
У неділю, що випадає на один з восьми днів святкування Різдва (октави), або 30 грудня, якщо на ці дні не випадає неділя, відзначається свято Святої Родини: Дитятко Ісуса, Діви Марії і Йосипа Обручника. Святкування Різдва завершується 1 січня, коли з особливою урочистістю відзначається День Пресвятої Богородиці.
Щодо різдвяного стола,то Євангельське оповідання свідчить про те, що три волхва, що прийшли поклонитися немовляті Ісусові, піднесли Йому дари – золото, ладан та смирну, лягло в основу традиції дарувати в різдвяні дні дітям і один одному подарунки.
За традицією цього дня прийнято збиратися всією сім’єю за різдвяним обідом, а святковий стіл прикрашають традиційні страви – для кожної країни свої.
