Що роблять закарпатські політики в інтернеті?
Те, що соціальні мережі активно увійшли у життя фактично кожної людини,— ні для кого давно вже не новина. Тут шукають друзів дитинства чи перше кохання, діляться своїми думками, вподобаннями або ж просто виставляють найбільш привабливі світлини з, до прикладу, відпочинку.
Справа це настільки, виявляється, цікава, що захопила вже і українських політиків. Так, популярністю користується сторінка Миколи Азарова, Юлії Тимошенко (у неї — понад 90 тисяч читачів), Миколи Томенка. Та що там казати, якщо свій акаунт є навіть у головного українського комуніста Петра Симоненка.
Власне, від столичних колег не відстають і закарпатські політики. Так, «Новини» відшукали в мережі 26 відомих закарпатцям прізвищ. Для чого ж наші політики стають блогерами та чим готові поділитися зі своїм «електоратом» — ми і спробували дослідити.
Чи не найпродуктивнішим інтернет-блогером виявився лідер фракції «Батьківшина» в Ужгородській міській раді Василь Гнатків. У нього ж чи не найбільше друзів — 4864 (при можливому максимумі 5 тисяч). На своїй сторінці політик жваво ділиться найсвіжішими враженнями — зокрема про поїздку в США, яка для нього, вочевидь, стала неабиякою подією. «Ура! Я у Вашингтоні,?— не приховує емоцій пан Василь.?— Починаю ознайомлюватися з Америкою протягом десятиденної програми обміном досвіду в сфері політики і самоврядування! Далі буде… Зустрічі з сенаторами, конгресменами і мерами міст… Супер!!!». На підтвердження цього політик повикладав безліч фотографій з тамтешніми посадовцями, з бібліотеки конгресу США, Капітолію тощо.
На цій же сторінці Василь Гнатків повідомляє усім цікавим — між Ужгородом та Літл-Роком (штат Арканзас, США) підписано договір партнерства. «Ми зможемо відіслати на стажування в США економістів, освітян, лікарів міста,?— пише В. Гнатків.?— Цікаво буде також нашим студентам відвідати тамтешній університет із 6?місячною програмою освіти й обміну досвідом. Головне, щоб угода реально запрацювала!!! І це залежить насамперед від української сторони, від нас. Наразі конкретно від відповідних служб Ужгородської міської ради..!».
Зареєстрував свою сторінку в інтернеті й депутат ВРУ Ігор Кріль — у нього 1980 друзів. Політик у блозі здебільшого дає посилання на свої статті. Наприклад, розмірковує, чи правда, що кожен народ має ту владу, на яку заслуговує. Порушує І.Кріль і мовне питання: «Поки ми, громадяни України, дискутуємо стосовно мови, темношкірі африканці співають нам українські пісні,?— пише політик.?— І в той же час народні, заслужені артисти України співають російською, вважаючи це для себе більш престижним».
Вочевидь, Ігор Кріль із закарпатськими колегами підтримує досить тісні стосунки, незважаючи на свої рідкі візити в область. Так, він привітав депутата обласної ради Віктора Трикура з днем народження і побажав: «Нехай все буде так, як душа того бажає». Зробив він це на сторінці закарпатського парламентарія, який теж зареєструвався в інтернеті. Щоправда, майже не «світиться» там. Є хіба що невеличка інформація про вподобання, до яких Віктор Трикур відніс футбол і шахи.
Не гребує інтернет-товаришами голова Закарпатської обласної організації політичної партії «УДАР Віталія Кличка» Валерій Пацкан. Їх у нього 463. Свою сторінку цей політик здебільшого використовує, так би мовити, з агітаційною метою — розміщує тут партійну інформацію. А ще — припрошує вболівати за Віталія Кличка під час його поєдинків. Особистої ж інформації обмаль. Хіба те, що улюбленою фразою пана Валерія є: «Якщо ти сам собі не байдужий і тобі не байдуже твоє майбутнє — дій», а улюблений спорт — лижі.
Захоплення лижами, вочевидь, поділяє і депутат обласної ради від «Єдиного центру» Володимир Чубірко. Коментує він мало, утім, брак інформації щедро компенсує світлинами. З них випливає, зокрема, що пан Володимир — затятий гірськолижник.
Ці ж фотографії натякають на дружні стосунки Володимира Чубірка з депутатом Ужгородської міської ради, однопартійцем Іваном Волошином — вони, схоже, полюбляють відпочити разом. Сам же І.Волошин є досить активним користувачем соцмережі. Причому викладає він не лише особисте відео (наприклад, домашній урок малювання по стіні разом із сином), але дає ще й інформаційні приводи для журналістів (славнозвісна зйомка нетверезого працівника ДАІ в Ужгороді).
Утім, першість у цьому плані все ж здобув секретар Ужгородської міської ради Віктор Щадей. Саме з його сторінки часто ледь не з перших уст можна дізнатися про важливі події з життя міста, інколи навіть так звані «внутряки». Також він регулярно коментує (а частіше — критикує) ті чи інші рішення міської ради, багато говорить про проблеми Ужгорода, поширює новини. Словом, живе активним інтернет-життям.
Що ж до очільників Закарпаття та Ужгорода, то нікого з них у соціальних мережах нам знайти не вдалося. Щоправда, Віктор Погорєлов свою сторінку таки зареєстрував. Але проіснувала вона всього кілька днів, до того ж виявилася «липовою».
Провокацією», як назвали це явище в міській раді. Проте мають свої сторінки сини мера — Андрій та Артем. І якщо молодший Артем зовсім не активний, то цього аж ніяк не скажеш про начальника держуправління охорони навколишнього природного середовища Закарпаття Андрія Погорєлова. Саме на своїй сторінці він дав посилання на інформацію про те, що міського голову «шантажують» через інтернет-мережу. Також він поширює матеріали про події, пов’язані із життям управління зокрема та міста загалом. Що ж до особистої інформації, то є трохи і її, як-то про захоплення (плавання) та улюблені фільми («Джо Блек», «Шпигунські ігри», «Ідентифікація Борна» тощо).
Знайшовся в інтернеті й колишній мер Ужгорода Сергій Ратушняк, чи то пак, як вказано на сторінці, Серджіо Рата. З дивним роком народження — 1911?м. Записів він фактично не робить, відтак також викликає чимало питань стосовно своєї ідентичності реальному Сергію Ратушняку.
Загалом же, як показало наше міні-дослідження, соціальними мережами користуються все ж більше депутати Ужгородської міської ради. Серед обласних, окрім вищенаведених, вдалося віднайти лише Мирославу Каламуняк, Юрія Пересту, Віктора Ледіду та Михайла Качура. Та й вони не надто активні — записів фактично не роблять. Решта ж зареєстрованих свої сторінки використовують здебільшого як спосіб поширення цікавої для них же інформації. Утім, для пересічних закарпатців ці сторінки навряд чи є способом зв’язку з політиком. Хоча й такий альтернативний варіант — це теж не зле.
Людмила ОЛІЙНИК