Закарпатські діти не повинні бути сиротами
В Ужгороді відбулася регіональна конференція «Область без сиріт». Організатори конференції — Альянс «Україна без сиріт» та Асоціація «Закарпаття без сиріт» — мали на меті об’єднати зусилля органів місцевого самоврядування, громадських організацій, бізнесу, релігійних громад, дитячих будинків сімейного типу та прийомних сімей — усіх, хто залучений до роботи з дітьми-сиротами.
Завдяки такій співпраці буде можливо ефективно попереджувати сирітство та розвивати сімейні форми виховання дітей, які волею долі позбавлені піклування біологічних батьків.
Член правління «Закарпаття без сиріт» Павло Хижняк зауважив, що основним завданням Асоціації є створення такої стратегії, за якої на Закарпатті взагалі не було б сирітства. Тобто, якщо є діти без опіки батьків, то вони не повинні бути сиротами, а знаходити притулок у новій сім’ї, яка огорне їх теплом і ласкою. «Така перспектива – не байки, а реальна робота, яку ми розраховуємо проводити разом з вами», – сказав П. Хижняк учасникам конференції.
Руслан Малюта, президент Альянсу «Україна без сиріт» розповів: «Усвідомлюючи реальний стан сирітства, я глибоко переконаний, що зміни можливі лише за умови, коли група людей докладає всіх зусиль для реалізації своєї мети. Сподіваюся, ця зустріч буде каталізатором подальшої співпраці. Адже зміна долі конкретних дітей є спільним інтересом і залежить саме від співпраці органів влади (на національному і регіональному рівні), громадських і релігійних організацій».
Про стан сирітства на Закарпатті учасникам конференції розповіла начальник служби у справах дітей Закарпатської ОДА Світлана Якімеліна. За її словами, в області спостерігається позитивна тенденція. Наприклад, всиновлення 2 дітей з однієї родини — вже не рідкість. Є 2 випадки, коли в одну сім’ю всиновлювали по 3 дитини. Проблемою залишається те, що потенційні усиновлювачі найбільше хочуть прийняти у сім’ю малолітню дитину, тоді як більшість дітей, які підлягають усиновленню – старші 16 років.
Наталія Романюк, директор Закарпатського центру соціальних служб для дітей, сім’ї та молоді розповіла про державну підтримку сімей і дітей-сиріт та водночас зазначила, що сьогодні навантаження на соціальних працівників області удвічі більше, ніж передбачено нормами.
Заступник єпископа Закарпатської реформатської церкви Янош Гейдер навів статистику, згідно з якою в Україні 30 тисяч сиріт та 30 тисяч церков, наголошуючи на важливості допомоги церкви загальній справі подолання проблеми сирітства.
Участь у конференції взяв і волонтер із Нідерландів Ян Сіммерінг (який поділився досвідом співпраці держави і громадськості), а також батьки із закарпатських дитячих будинків сімейного типу. Олександра Матвеюк з досвіду роботи розповіла: «Дітям, які не були оточені батьківською любов’ю у дитинстві, важко збудувати власні стосунки з оточуючими у майбутньому. А саме навчити будувати стосунки — одне з найважчих завдань. На власній практиці ми зрозуміли, що родина — найкраще місце для дітей. Вона може зруйнувати те замкнене коло, коли дитина росте сама, згодом руйнує особисті стосунки і прирікає власних дітей на таку ж самотність».
Тетяна Мачабелі, голова правління Асоціації «Закарпаття без сиріт», закликала усіх учасників конференції приєднатися до спільної роботи для запобігання сирітству і надання належної підтримки малозабезпеченим сім’ям і дітям-сиротам. У день проведення конференції Асоціація поповнилася одразу кількома новими учасниками, які мають на меті реально надати області статус «Закарпаття без сиріт».
«Осиротілі діти будуть завжди, таке життя. Але вони можуть жити у родинах, отримувати любов і піклування. Для цього потрібні наші спільні зусилля», – сказала Т. Мачабелі.
«Правда ж, ідея перетворити Закарпаття на область без сиріт вже не здається такою утопічною? — підсумував виступи доповідачів Руслан Малюта. — Потрібно, щоб кожна дитина на запитання «хто твоя мама?» могла дати чітку відповідь, незалежно від того, що б у неї не сталося у житті. В Ужгороді я почув доволі чіткі рекомендації до дій, тому ми повинні разом зробити все можливе, щоб кожна дитина отримала батьківську любов. Адже Україна має всі шанси стати країною без сиріт».
