Олег Тягнибок: Я вже неодноразово помічав за собою зовнішнє стеження. Останній раз – під час візиту на Закарпаття та участі у вшануванні Карпатської України

Днями лідер опозиційної політичної партії ВО “Свобода” Олег Тягнибок заявив, що влада розпочала проти непідконтрольного їй бізнесу спецоперацію терору, шантажу й залякування під назвою «Супутник». Ми вирішили докладніше розпитати в Тягнибока про цю спецоперацію.

Пане Олегу, звідки ви дізналися, що є така, як ви стверджуєте, спецоперація «Супутник», покликана залякувати й шантажувати непідконтрольний бізнес, котрий симпатизує опозиції?

Інформацію про те, що проти опозиції сформовано групу з представників силових та перевіряльних структур, нам вдалось отримати ще в кінці лютого. Цю інформацію я оприлюднив під час сесії Львівської обласної ради 28 лютого цього року. Зокрема, нам стало відомо, що лише на Львівщині ця «група борців з опозицією» сягає 76 осіб. Складено список усіх опозиціонерів, які мають хоч мінімальний стосунок до бізнесу, до якихось благодійних фондів, комерційних структур. Здійснюють перевірки їхніх дітей, родичів, прослуховують телефони, встановили зовнішнє спостереження за депутатами. Щодо назви операції – «Супутник», яку я оприлюднив під час прес-конференції в Луцьку 25 березня, то про неї мені стало відомо відразу з кількох джерел, від компетентних та поінформованих людей, виконавців, котрі отримали вказівки працювати проти «Свободи».

Чи вже закрив хтось свій бізнес через тиск?

Нагадаю, що «Свобода» всі 20 років незалежності перебуває в опозиції. Тому наші прихильники, які займаються підприємництвом, ніколи не мали особливо поблажливого ставлення від влади та не користувалися преференціями провладного бізнесу. Тому й надвеликих статків та мега-бізнесів ніхто не нажив. В основному це представники середнього та дрібного бізнесу, класичний середній клас.

Але за останній рік тиск посилився в кілька разів і вже перевершив той терор, який напередодні виборів 2002 року застосовували брати Медведчуки.

Зрозуміло, що працювати в умовах, коли на підприємства накочується перевірка за перевіркою, практично не можливо. Тому коли йдеться про закриття, то коректніше казати про замороження і згортання бізнесу. Звісно, багато хто з наших побратимів усвідомлює: щойно я озвучу їхні прізвища та бізнесові структури, і з бізнесом доведеться розпрощатися.

Пам’ятаю, журналісти дуже вимагали від мене цього списку. Як виявилося, він був потрібний не лише журналістам…

Хоча є випадки, коли й ті, хто вважає, що бізнес любить тишу, вже не можуть терпіти терору. Наприклад, на Хмельниччині, де місцевий голова ОДА Ядуха вважає «Свободу» головним ворогом. На підприємстві депутата облради свободівця Володимира Постового ВАТ «Гіпсовик» систематичні перевірки відбуваються одна за одною. Щойно в травні 2011 року закінчилася попередня, яка, до речі, нічого не виявила, як розпочалася нова. На підприємство на рівному місці накладено 100000 гривень штрафу з підтекстом – «не виплатиш – закриємо». І це при тому, що підприємство належить до бюджетоутворюючих та справно сплачує всі податки.

Подібна ситуація з бізнесом ще одного депутата-свободівця Івана Гончара, власника торгової марки «Фруктовий рай». Його бізнес перевіряли всі можливі інстанції, а тепер податкова розчерком пера списала 2 мільйони гривень, які держава мала повернути підприємству.

Санстанція, пожежна, податкова практично оселилися на Красилівському цукровому заводі, директором якого працює наш голова районної організації Володимир Федченко.

Керівника фракції «Свободи» у Нетішинській міській раді Олександра Марчука шантажують, вимагаючи проголосувати за представника Партії регіонів на посаду заступника міського голови. У разі відмови пригрозили звільнити фахового інженера з посади оператора реакторного відділення Хмельницької АЕС.

На Вінниччині СБУ вже кілька місяців «шукає терористів» у нещодавно збудованому ресторані нашого місцевого очільника Олексія Фурмана.

На Львівщині ситуація ще більш вражає. Лише за останні тижні відкрито оперативно-розшукові справи на близько 30 депутатів від опозиції, організовано провокацію проти першого заступника голови облради свободівця Петра Колодія, влаштовано цілу низку ницих провокацій проти членів сімей депутатів від опозиції. Близько 400 підприємств і 600 підприємців потрапили під наджорсткі перевірки.

Найбільш кричуща ситуація склалася навколо малого підприємства «Топаз». Уже 8 місяців підприємство не працює. 15 березня 2012 року розпочалась чергова екстрена позапланова перевірка на цьому підприємстві, власником якого є Андрій Сех – чоловік голови Львівської обласної організації Всеукраїнського об`єднання “Свобода”, керівника фракції “Свободи” у Львівській обласній раді, найбільш рейтингового кандидата в народні депутати в Бродівському окрузі Ірини Сех. Уже 10 місяців підприємство перебуває під пильною увагою львівського управління СБУ, котре без будь-яких законних підстав порушило оперативно-розшукову справу і веде негласне спостереження за роботою підприємства. 15 березня 2012 року розпочалась екстрена позапланова перевірка на малому приватному підприємстві (МПП) “Топаз”.

Перевірку здійснює група з 9 високопосадовців Державної податкової служби у Львівській області. За 20 років незалежності місто Броди ще не бачило такої кількості працівників ДПС області, які прибули в район на позапланову документальну перевірку малого приватного підприємства. До речі, планова перевірка цього ж підприємства відбулася 2011 року. Жодного серйозного порушення виявлено не було.

Ще приклад. Влада торочить про підготовку до Євро-2012, водночас перевірками нищить об’єкти, необхідні для проведення Євро, наприклад, відпочинковий комплекс “Узлісся” під Львовом. Підприємці набрали багато кредитів, а тепер цей бізнес нищиться лише тому, що до нього близький один із депутатів-свободівців.

Ще один депутат облради, свободівець Андрій Кінах, який є співзасновником автотранспортного підприємства, що досі успішно працювало, втратив ліцензії на перевезення. До цього доклалася виконавча влада, а також контролюючі структури. Працівники УБОЗу майже оселилися на підприємствах (це стоматологічні клініки), до яких мають стосунок депутати Львівської міської ради від «Свободи» Андрій Рікота та Ярема Дерейко.

Зазначу, сьогодні під тиском перебувають усі підприємства, що належать прихильникам «Свободи». Нагадаю, лише на Львівщині це близько 1000 фірм і підприємців. Подібна ситуація на Рівненщині, Вінниччині, Волині, Київщині – всюди, де фракції «Свободи» займають принципову позицію щодо дій режиму.

Об’єктами провокацій стають навіть діти націоналістів: щойно депутат Львівської обласної ради Михайло Блавацький викриває підпільний кар’єр з викрадення гравію на ріці Стрий (з кар’єру «живиться» близький до влади депутат Львівської обласної ради від ПППУ Михайло Титикало) – як на його синів зводять брутальний наклеп. Сина депутата-свободівця Володимира Говірка намагаються посадити у в`язницю на два роки, з сином депутата-свободівця Василя Павлюка міліціянт у цивільному намагається спровокувати бійку, синові депутата-свободівця Володимира Тістика завдають тілесних ушкоджень…

Як це відбувається? Розкажіть, будь ласка, саму процедуру?

Поки що ми спостерігаємо три варіанти сценаріїв репресій. Перший озвучено вище: унеможливлення ведення бізнесу, терор, систематичні перевірки. Мета – паралізувати діяльність підприємств. Паралельно перевіряють усіх контрагентів і бізнесових партнерів цих підприємств, натякаючи таким чином, мовляв, «з бізнесменами-свободівцями не можна мати справи».

Другий варіант – ще більш екстремальний. Його ми спостерігаємо на Черкащині. Там представників молодіжних націоналістичних організації «Сокіл» та «Студентська Свобода» піддають переслідуванням. Забирають просто посеред лекцій на допити. Погрожують виключенням, фабрикуванням фіктивних справ. Змушують підписати протокол про співпрацю та протоколи зізнання в уявних «думкозлочинах» на кшталт «підготовки до збройного повстання»…

І є третій варіант – провокації проти свободівців-депутатів місцевих рад. Найбільш кричущим тут є випадок з сільським головою Ковалівки Полтавської області Юрієм Бубликом.

22 лютого Полтавський районний суд засуджує на три роки умовно Ковалівського сільського голову свободівця Юрія Бублика. Засуджує – увага – за дії його попередника. Колишній сільський голова замовив у державній інстанції кадастр земель, що розташовані на території сільської ради. А Юрій Бублик згідно з чинним договором, оплатив решту суми після виконання всіх робіт. Об’єкт «зачистки» вибрано невипадково – добра слава про Юрія Бублика, який з часу обрання виконав практично всі пункти своєї передвиборчої програми, давненько шириться Полтавщиною і справляє на чинний режим приблизно такий саме ефект, як ладан на дідька. Цікаво, що свободівця засуджують за тією ж статтею, за якою засудили Юлію Тимошенко, – сумнозвісною 365 («Перевищення влади або службових повноважень»). Мета – прибрати з округу найбільш рейтингового та реально прохідного опозиційного кандидата в депутати ВРУ.

Масштабна «зачистка» опозиції триває серед посадовців органів місцевого самоврядування. Наприклад, на Львівщині нібито ловлять на хабарі свободівця, депутата Винниківської міської ради Ігоря Мойсеєнка. За дивним збігом обставин, саме перед цією подією винниківські депутати-свободівці відмовилися передати цілу військову частину під будівництво центру для поширення «русскава міра» (під виглядом монастиря УПЦ МП), і очолював цей спротив спорудженню прокремлівської церкви на галицькій землі саме Ігор Мойсеєнко. Ігорю одразу після голосування погрожували, обіцяли влаштувати «підставу». Зрештою, на хабарі затримали двох посадовців, представників інших партій. Але звинувачення «клеять» саме члену нашого об’єднання як нібито «керівнику злочинного угруповання». Без огляду навіть на те, що в повноваженнях секретаря міської ради не має права вносити питання до порядку денного. Дарма, підконтрольні владі ЗМІ рознесли інформацію, за якою – ні крихти правди.

Чи можете назвати прізвища посадовців, які віддавали цей наказ?

Очевидно, накази усні або негласні. Можуть бути тільки припущення щодо місцевих виконавців, але вказівка однозначно йде з Києва.

Чи були якісь попередження, що це буде?

Звичайно, були. Наприклад, до чоловіка голови Львівської обласної організації ВО «Свобода» приходили і попереджали, що результати перевірки будуть напряму залежати від того, як фракція «Свободи» поводитиметься на сесії обласної ради під час голосування про недовіру голові ОДА. Подібна ситуація і в інших областях. Свободівців відверто попереджають про наслідки безкомпромісної позиції щодо режиму Януковича. І наслідки, як бачимо, настають.

Одразу після сесії Львівської обласної ради 18 березня 2012 року ввечері невідомі особи проникли в будинок у Бродах, в якому живе голова фракції Всеукраїнського об`єднання “Свобода” у Львівській обласній раді Ірина Сех з родиною, та вчинили погром. Зловмисники перевернули всі шухляди з документами, але ймовірно, щоб видати цей погром за пограбування, викрали деякі ювелірні прикраси. Депутат припускає, що справжньою метою зловмисників, окрім пошуку якихось уявних компрометуючих документів, могло бути або встановлення підслуховуючих пристроїв, або підкидання наркотиків чи зброї. Після погроз нашим рівненським побратимам з приводу розкриття корупційних схем і зловживань з землею серед білого дня в центрі Рівного 10 листопада 2011 року спалили авто керівника Рівненської міської “Свободи”, депутата Рівненської міської ради Олексія Бучинського.

Попереджали, що вчинятимуть провокації з посадовцями місцевих рад у разі нелояльного ставлення до влади. Як бачимо, тепер від «попереджень» їхні автори перейшли до дій.

На Львівщині репресії особливо посилилися, коли з ініціативи депутатів фракцій, що представляють об’єднані опозиційні сили, ради Львівщини на сесіях заявили свою позицію з приводу другої річниці правління Януковича. Правоохоронні органи та місцеві адміністрації всіляко перешкоджали проведенню сесій, проводили «профілактичні розмови» з депутатами. Зокрема, у Бродах керівник справами райдержадміністрації вимагав відеозапис районної сесії, щоб ідентифікувати депутатів і визначити, хто як голосував. У Сокалі правоохоронці вимагали в ради копію депутатського звернення. У Буську голова РДА разом з правоохоронцями погрожував і тиснув на депутатів райради, у Радехові правоохоронці вимагали копію звернення позачергової сесії. Наступного дня після сесії Бродівської міської ради звільнили зі служби на митниці чоловіка однієї з опозиційних депутаток, готують звільнення ще одного депутата цієї ж райради, який входить до провладної фракції, однак голосував за звернення проти свавілля влади. Ще один приклад: багатолітню директорку Народного дому (цей Народний дім можна ставити в приклад усім решта) в селі Стоянові Радехівського району звільнили з роботи одразу після того, як вона взяла участь у мітингу опозиційних сил у Львові 25 лютого. Таких прикладів можна наводити ще дуже багато.

Чи вам особисто погрожують?

На мене важко тиснути. Бізнесу не маю і ніколи не мав. У владі не працював. Тому поки що вистежують і вивчають. Я вже неодноразово помічав за собою зовнішнє стеження. Останній раз – під час візиту на Закарпаття та участі у вшануванні Карпатської України. Перед тим минулого року авто спостереження чергувало прямо перед моїм помешканням у Львові. Я вже не кажу, що не можливо говорити по телефону – слухають постійно. Хоча був кумедний випадок: 15 років тому я очолював Федерацію Українського Рукопашу Гопак у Львівській області. Тепер цю громадську організацію «трясуть» на предмет зв’язків із Тягнибоком.

У них виходить вас залякати?

Якщо я і мої побратими публічно про це говоримо, значить не виходить.

Яким серйозним бізнесом володіють ваші симпатики чи однопартійці, на яких тиснуть?

Я вже про це казав. Великого бізнесу нема. В основному це середній, і всі бізнеси звичайно чесні. Але тиснуть на всіх, незалежно від величини бізнесу.

Який ви бачите вихід з такої ситуації?

Наразі оприлюднюємо всі випадки. Надаємо юридичну підтримку, робимо відповідні заяви. Готові захищати кожного побратима, який потрапив у скрутну ситуацію. Але розумію, що кардинально ситуацію вдасться змінити лише після усунення чинного режиму.

Сподіваюся, це буде зроблено парламентським шляхом. Якщо вдасться сформувати патріотичну більшість у наступному парламенті – потрібно негайно проводити реформу судової та правоохоронної систем. Ми вже маємо напрацьований пакет відповідних законопроектів. Головне – розширити пряме народовладдя: виборність суддів, керівників територіальних управлінь міліції і так далі.

Чи означає така ситуація, що ви не змогли домовитися з ПР?

Очевидно, наш політикум та експертне середовище, яке навколо нього крутиться, настільки зіпсуті, що не уявляють собі опозиції, яка не прагне домовитися з владою.

Завдання справжньої опозиції зовсім інше.

«Свобода», наприклад, ніколи не домовлялася з Партією регіонів і не збирається цього робити. Більше того, ми завжди засуджували угодовство, колаборантство та «тушкування». Я і мої побратими-націоналісти не для того більше 20 років тому йшли в політику, щоб ухвалювати різні «меморандуми», «універсали» і «ширки» з антиукраїнськими силами.

unian.net