Жителі Іршавщини хочуть відродити вузькоколійку

Уже повідомлялося про “візитерів” із Луганська, які вже в черговий раз спіймані на гарячому під час демонтажу вузькоколійки в Довгому. Але тоді роботи по знищенню залізниці було вчасно припинено, а зняті рейки відправлено на зберігання на територію філії №1 “Іршавський лісгосп”.

А почалося все з того, що в травні минулого року на повторно оголошеному аукціоні регіональним відділенням Фонду державного  майна України по Закарпатській області продано під  демонтаж об’єкт державної власності групи А − вузькоколійну залізничну дорогу довжиною 15 кілометрів від станції Приборжавське до станції Кушниця.  Переможцем аукціону стала фізична особа − підприємець Анна Светлічна.

Зважаючи на це, рішенням V сесії районної ради IV скликання від 07.02.2003 р. було затверджено “Програму  забезпечення функціонування вузькоколійної  залізниці на території району”, виділено кошти з бюджету та відремонтовано 2 залізничні вагони для перевезення туристів.

Починаючи із 2002 року, районна рада та райдержадміністрація неодноразово зверталися до органів державної влади  вищої ланки та Укрзалізниці із клопотанням щодо збереження  вузькоколійки та її переходу у комунальну власність району, надання їй статусу пам’ятки історії, науки і техніки. Рішенням XV позачергової сесії районної ради V скликання “Про  збереження та безпечне функціонування вузькоколійної залізниці” було  прийнято звернення до Президента України, прем’єр-міністра України та депутатів Верховної Ради про збереження  вузькоколійки Берегово-Кушниця та недопущення її закриття.

Було також  надіслано листа начальнику регіонального відділення Фонду державного  майна України по Закарпатській області з проханням не включати вузькоколійку, яка знаходиться на балансі АТЗТ “Довжанський лісокомбінат”, до переліку об’єктів  державної власності, що підлягають приватизації шляхом продажу на аукціоні під демонтаж, а також про передачу відрізку залізничної дороги від станції Приборжавське до станції Кушниця з державної у суспільну власність територіальних громад сіл, міста району з метою збереження залізничної спадщини.

На шостій позачерговій сесії районної ради VI скликання 10 червня 2011 року  розглянуто питання “Про збереження і використання вузькоколійної залізниці, що розміщена на території району”.  Депутатами  районної ради надано згоду на прийняття у спільну власність територіальних  громад сіл, міста (комунальну власність) району вузькоколійної залізниці Іршава−Приборжавське−Кушниця  і Іршава−Ільниця разом із основними засобами, які забезпечують її діяльність.

Однак, на жаль, ці звернення залишилися без розгляду, а зазначений об’єкт  державної власності був влючений до програми приватизації шляхом продажу на аукціоні для подальшого демонтажу.

Валерій Василець, голова постійної депутатської комісії з питань управління майном та приватизації районної ради: “Ситуація, яка склалася із вузькоколійкою, складна. Проблема полягає в тому, що рішення суду на користь Анни Светлічної нам дали з розрахунком, щоб ми не мали можливість подати в апеляційний суд. А тим  часом вони вже розмірковували  над демонтажем вузькоколійки. Попри все, ми зробили  усе для того,  щоб призупинити розбирання вузькоколійки.”

Михайло Фанта, житель с. Луково: “Я за те, щоб Боржавську вузькоколійку відродити… Пригадую ті часи, коли так звана “Кушницька Анця” доставляла на роботу в Іршаву людей з Кушниці, Броньки, Сухої, Довгого, Імстичова, Лукова, Приборжавського, Білок і Дубрівки. Щороку перевозилося понад 50 тисяч пасажирів. Водночас послугами залізниці користувалися ТДВ “Приборжавське заводоуправління будматеріалів”, колишні КСГП “Верховина”, “За  нове життя”, шахта “Ільницька”, ПАТ “Іршавський абразивний завод”, ПАТ “Ільницький дослідний завод”, колишні завод “Іршавремверстат”, бавовняно-ткацька фабрика, Іршавська заготконтора та ін”.

До цього всього слід додати, що відповідно до вимог пункту 3 статті 12 Закону України “Про приватизацію державного майна” регіональне відділення Фонду держмайна  мало підстави для відмови в приватизації державного майна. Підстава − розташування об’єкту приватизації у прибережних захисних смугах  річок, озер на відстані ближче 100 метрів від них. Разом з тим після проведення робіт власником  по демонтажу вузькоколійної дороги руйнуються одночасно і захисні дамби, що  в кінцевому результаті  призведе до затоплень та завдасть значних збитків територіальній громаді району.

Отже, виникає закономірне питання економічної доцільності проведення такої приватизації, в результаті якої буде не залучення коштів у розвиток регіону, а навпаки − ще й витрачання додаткових коштів на влаштування захисних дамб річки Боржава.

Іршавська райрада