Паспортна афера: До рук однієї комерційної структури надійде вся база даних про громадян України

[Total: 0    Average: 0/5]

Був би живий сьогодні О.Генрі, Енді Такера в його оповіданнях легко затьмив би лобіст скандального консорціуму ЄДАПС народний депутат Василь Грицак.

Дуже схоже, що керівництво ЄДАПСу перебуває за крок від отримання повного контролю над усім виробництвом документів суворої звітності в Україні на тривалий період і від масового забезпечення десятків мільйонів українців новими документами. Нагадаємо.

28 вересня президент Віктор Янукович підписав Закон « Про адміністративні послуги».

Другого жовтня Верховна Рада ухвалила Закон «Про Єдиний державний демографічний реєстр» під номером 10492, що визначає правові та організаційні засади створення і функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, які підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус. Закон передбачає впровадження нових 15 видів документів, починаючи з паспортів. Платитимуть за всі ці документи, звісно ж, самі українці, і платитимуть за своє чудесне громадянство та проживання в нашій дивній країні доведеться щедро — навіть більше, ніж у деяких інших європейських країнах.

10 жовтня президент Віктор Янукович заявив, що схильний підписати цей закон, але прийме рішення тільки після висновку експертів. Що ж, висловимо свою думку.

Якщо глава держави підпише закон про демографічний реєстр, це означає:

1) Янукович вирішив повністю передати виробництво документів суворої звітності до рук консорціуму ЄДАПС із рук держави;

2) держава втратить 960 мільйонів бюджетних коштів, витрачених на закупівлю та установку 2012 року обладнання для виробництва документів суворої звітності, яке вже монтується на поліграфкомбінаті «Україна»;

3) ЄДАПС отримає можливість і надалі підвищувати ціни на бланки суворої звітності;

4) до рук однієї комерційної структури надійде вся база даних про громадян України, що, не виключено, створить новий підпільний ринок торгівлі персональними даними;

5) президент Янукович, підписуючи закони, не звертає уваги на протести й заперечення профільних міністерств і відомств — Міністерства юстиції, адміністрації президента, Комітету економічних реформ. Грицак, мабуть, знаходить якісь інші, вагоміші аргументи;

6) президент не звертає уваги на громадську думку й одіозну репутацію ЄДАПСу і бере всі репутаційні ризики Грицака та Сидоренка особисто на себе.

Ці факти стають очевидними, якщо в деталях уявити послідовність дій Віктора Федоровича.

Розглянемо хронологію.

23 вересня 2011 року Верховна Рада голосує за закон «Про документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України». Цей закон надавав право ЄДАПСу виробляти 19 нових видів документів — і отримувати за це гроші з українців. Громадянам довелося б заплатити за реалізацію приблизно 60 млрд. гривень! DT.UA внесло свою лепту у викриття афери під заголовком «Рада продала Україну: ЄДАПС побив рекорди корупції». Президент Янукович наклав на закон вето. Перша спроба ЄДАПСу «обілетити» всю країну провалилася.

29 листопада 2011 року президент дає доручення налагодити повний цикл виробництва документів суворої звітності на потужностях державного підприємства поліграфкомбінат «Україна». Третього травня 2012 виходить нове доручення з цього приводу. Кабмін ухвалює відповідні акти. Уряд закуповує в Німеччині повний комплекс обладнання для зазначених цілей. Вартість поставки — 960 млн. гривень!

15 травня Верховна Рада голосує за законопроект «Про адміністративні послуги», який був запропоновано адміністрацією президента на розгляд депутатів. У проекті зазначено, що виробництво документів здійснюється на поліграфкомбінаті «Україна». Однак під час обговорення з закону зникає норма про обов’язкове виробництво бланків документів суворої звітності виключно на підприємствах Нацбанку й Мінфіну: депутат Грицак із голосу вносить цю поправку в сесійному залі, і порушуючи регламент, цю поправку ставить на голосування безкорисливий комуніст Адам Мартинюк. Депутати більшості слухняно натискають кнопки за відмашкою Михайла Чечетова.

17 червня президент накладає вето на цей законопроект . Головне зауваження — немає норми про виробництво паспортів на держпідприємстві поліграфкомбінат «Україна». Тобто президент рішуче став на бік інтересів держави, не припускаючи навіть самої можливості виробляти документи поза стінами конкретного державного підприємства.

Дуже оперативно Верховна Рада враховує всі зауваження президента, і законопроект 20 червня знову ухвалюється парламентом. Цього разу все проголосовано точно, як і хотів Віктор Федорович. Але тут почалися незрозумілі дива. Парадокс — Янукович знову накладає вето на закон «Про адмінуслуги»! Причому рішення дуже довго не публікувалося — 17 липня винесено вето, а указ опубліковано тільки 28 серпня! Цього разу формулювання вето інше: у зв’язку з набранням чинності законом «Про ціни та ціноутворення». Тобто тепер зауваження стосуються ціни на бланки. Відверто кажучи, вето з цього приводу накладати потреби не було, адже затягування процедури давало можливість занести потрібні аргументи в потрібні кабінети.

І ось сьомого вересня Верховна Рада знову голосує за законопроект «Про адміністративні послуги». З усіма зауваженнями президента. Ось тільки зауваження стосувалися ціноутворення, а депутати «пошепки» викинули із законопроекту норму… правильно! Про виробництво документів на поліграфкомбінаті «Україна»!

Депутати проігнорували Януковича. Здавалося б, ну тепер почнеться, ну він їм покаже! Оскільки ця принципова поправка вже стала причиною першого вето президента в червні, отже, жодної проблеми тут немає. Янукович викличе свою фракцію, з’ясує, чому кнопкодави знову нахабно зіпсували президентську волю, накладе третє вето і примусить-таки з четвертої спроби прийняти потрібну редакцію. Але Янукович… підписав Закон «Про адмінпослуги».

28 вересня ВР ухвалює закон «Про Єдиний демографічний реєстр», закон, який майже дослівно повторює в основних питаннях, «Про документи, що засвідчують особу і підтверджують громадянство України», який був заветований Януковичем рік тому! Підписання закону про демографічний реєстр стане останнім цвяхом у проект держави зі створення державної системи виробництва документів суворої звітності. Цей закон дає ЄДАПСу конкурентну перевагу перед держпідприємством «Україна». Повернути такі інвестиції без замовлень «Україна» не зможе. Україна не зможе.

А головне — абсолютно зрозуміло: якщо ЄДАПС зумів «замотивувати» чотири голосування у Верховній Раді і відмову президента від мотивів власного вето, то домовитися з усілякою «дрібнотою» типу міністрів і забезпечити себе замовленнями він зможе без жодних проблем.

Отже, Віктору Януковичу залишається зробити один крок. Один крок — і він або зупинить колосально збиткову для держави та суспільства схему, або забрудниться в ній із голови до ніг.

Кілька слів про деталі. «Система ЄДАПСу розкрадає приблизно мільярд гривень на рік», — заявляв колишній шеф українського бюро Інтерполу Кирило Куликов. Можливо, дуже скоро Куликову доведеться уточнити свою оцінку у бік збільшення.

Ухвалений ВР закон про демографічний реєстр передбачає створення єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи, яка міститиме всю інформацію про кожну людину, що має громадянські права в Україні, та її персональні біометричні дані. Дані містяться в електронному чипі. Здавалася б, корисна річ, яка відповідає європейським стандартам виробництва паспортів.

Скандальність прийняття закону про демографічний реєстр полягає в тих фінансових схемах пограбування громадян, які закладено в механізм виробництва та продажу паспортів. І в тому, що доступ до абсолютно секретних відомостей про особисті дані громадян має намір отримати комерційна структура, котру очолюють люди з бурхливим кримінальним минулим, герої численних корупційних скандалів в Україні та за кордоном. Утім, спочатку поінформуємо громадян про ціну питання — платити ж доведеться кожному з власної кишені.

Про що йдеться? За політичними словесами про євроінтеграцію криється боротьба комерційної структури за величезний ринок. А ринок виробництва документів суворої звітності у 2011 році — це: один мільйон паспортів, 1,2 млн. технічних паспортів на автотранспорт, 800 тис. водійських посвідчень, близько одного мільйона ID-карток, понад 400 млн. електронних карток різного призначення, десятки тисяч паспортів моряка. Монопольно контролювати це можна тільки одним шляхом — якщо контролювати систему персоналізації даних. Тобто якщо комерційна структура зможе по суті виконувати функції держави! Але як це зробити? Як вивести гроші в чиюсь кишеню? Необхідно створити консорціум, інтегрований у державу. Користуватися державними базами даних і виводити прибуток через комерційні структури. Як? Наприклад, співвласник ЄДАПСу Юрій Сидоренко запатентував… герб України, що використовується на обкладинці закордонного паспорта, і законно отримує з цього свій прибуток! Цікаво, якщо Сидоренко робитиме документи для адміністрації президента, він запатентує президентський штандарт?

І трохи про ціни. «Біометричний паспорт для виїзду за кордон коштуватиме приблизно 350 грн. У Європі через кожних десять років громадяни платять не менше 100 євро…» — заявив Грицак і розтиражував цю інформацію в усіх українських ЗМІ. Однак проста перевірка цієї заяви показує: народний депутат використовує брехливі аргументи й відверто обманює співвітчизників.

На сайті Європейського споживчого центру міститься повна інформація про ціни на паспорти у країнах Євросоюзу. Отож, усього в чотирьох країнах ЄС вартість паспорта перевищує 100 євро. То навіщо Україні брати приклад із Бельгії й Нідерландів? Погляньмо на приклад наших найближчих сусідів. У Чехії паспорт коштує 24 євро — 240 гривень, у Словаччині 33 євро — 330 гривень. Напевно, чехи не роблять паспортів собі на збитки.

Чи може коштувати паспорт дешевше, якщо він виробляється в Україні, де зарплати значно нижчі, ніж чеські? Відповідь очевидна: директор державного поліграфічного комбінату «Україна» Максим Степанов в інтерв’ю DT.UA заявив, що вартість біометричного паспорта за умови, що він вироблятиметься на державному підприємстві, не перевищить 120 гривень — 12 євро.

Багато років ЄДАПС монопольно диктував ціни на виробництво паспортів і документів суворої звітності, що було предметом численних розслідувань DT.UA та інших ЗМІ. Але проблема ЄДАПСу, як ми неодноразово зазначали, — це питання насамперед не грошей, а державної безпеки. Допускаючи людей із сумнівною репутацією до бази особистих даних громадян, неможливо забезпечити хоч якусь конфіденційність цієї інформації.

Шахрайство й корупція в роботі Верховної Ради України вже давно стали нормою життя нашої східноєвропейської «Анчурії», і коментувати деякі рішення влади всерйоз уже неможливо. Як і герої О.Генрі, політики говорять про якісь цінності та мораль, не вірячи ані на грам у сказане, і тиснуть кнопки за закони, прямо спрямовані на грабунок своїх терплячих і покірних панам холо… даруйте — виборців. Правлячий клас мало що робить, аби громадяни пишалися Україною, — але вони роблять усе для того, аби за звання «громадянин України» доводилося все дорожче й дорожче платити…

dt.ua

 

Comments are closed.