Перша неділя Великого посту. Торжество Православ’я
Перша Неділя Великого посту називається в церковному календарі Торжеством Православ’я.
Провівши нас через першу седмицю Святої Чотиридесятниці, підживляючи читанням Великого покаянного канону преподобного Андрія Критського, повчаючи псалмами та піснеспівами духовними, Матір Церква приводить нас до пристановища, яке є першим променем, що провіщає нам Пасхальну радість Світлого Христового Воскресіння.
Цей Воскресний день є особливим святом, що відзначається християнами з сивої давнини. Приводом для встановлення такого Торжества стала перемога Православної Церкви над іконоборчою єрессю на VII Вселенському соборі в Нікеї у 787 р. і утвердження цієї істини на Константинопольскому соборі у 842 р. при імператриці Феодорі.
Після великих гонінь, які піднімали на християн Римські імператори, настав період видимого благоденства Церкви. Але ворог роду людського – диявол, знайшов інший спосіб, щоб порушити спокій церковний. Єретики вже не повставали зі зброєю проти Церкви, як це робили язичницькі імператори, а озброювались проти стада Христового своїми хибними вченнями. Таким чином, єресіархи, висуваючи свої доктрини, спотворювали Божественну істину. Вони руйнували Христову Церкву з середини. Арій, Македоній, Несторій, Євтихій, Аполлінарій один за одним, як хижі вовки, терзали Хітон Христовий.
Але Господь зберіг неушкодженою Невісту Свою, посоромивши цих лютих звірів – служителів сатани. Спаситель сказав: «…збудую Церкву Мою і врата пекла не здолають ЇЇ» (Мф. 16. 18). Він обіцяв Своїм ученикам і апостолам перебувати з ними до кінця віку, послав Духа Утішителя, Який живить Церкву Божу, Єдину, Святу Соборну і Апостольську. Саме тут, в цій Церкві, Бог настановив своїх учеників на всяку істину і наказав неушкоджено зберігати її. Через гордість світлосяйний Денниця був скинутий з Неба і став сатаною, так само гординя, пихатість та самовпевненість відділяє єретиків і сектантів від Тіла Христового, яким є Церква. Натхненні Духом Святим отці і вчителі перемогли єресі. Навчають вони стійкості у спасительному Православ’ї і нас.
З’являються різні лжевчення і зараз, різноманітні секти заманюють в свої сіті православних християн. Глава Церкви – Ісус Христос – застерігає нас: «…встануть лжехристи і лжепророки і покажуть великі знамення і чудеса, щоб звабити, якщо можливо, і обраних» (Мф. 24. 24), «…не йдіть слідом за ними» (Лк. 21. 8). Тому нам треба прислухатися до слів Господа і, взявши хрест свій, слідувати за Христом. Він щодня кличе нас: «Прийдіть до Мене всі струджені і обтяжені, і Я заспокою вас; візьміть ярмо Моє на себе і навчіться від Мене, бо Я лагідний і смиренний серцем, і знайдете спокій душам вашим; бо ярмо Моє – благо, і тягар Мій легкий» (Мф. 11. 28-30).
Господь навчає нас навчатися в Нього, а не у спотворювачів істини. Слід пам’ятати що Засновником Церкви, Наріжним Каменем ЇЇ є Боголюдина Ісус Христос, і до єдності з Богом людина приходить тільки через Христа, Який є Пастир Добрий, є двері, через які хто увійде – спасеться (Ін. 10. 9).
Слідуймо за Спасителем дорогою прямою, не звертаючи ні на право ні на ліво, перебуваючи у спасительній огорожі Святої Церкви Православної. Благаймо Всемогутнього Бога, Який є утвердженням тих, хто на Нього надіється: «Господи, утверди Церкву Твою, що ЇЇ заснував єси, Чесною Твоєю Кров’ю.
