Півроку експлуатації Тур’я-Полянської міні-ГЕС показали її «екологічність» та «європейськість»
Уже півроку працює міні ГЕС у селі Тур’я Поляна на Закарпатті, побудована фірмою “Комерцконсалт”. За ці півроку у криницях у центрі села зникла вода.
За словами лісників та мешканців села, через низький рівень води у річці Шипіт повністю зник харіус європейський, який до запуску ГЕС був звичним представником водної фауни. Форель струмкова виживає за рахунок спеціальних заходів зариблення, але якщо побудують ще одну міні ГЕС вище за руслом, то й для неї у річці вже не знайдеться місця…
Однак представники фірми-забудовника “Комерцконсалт” і досі вперто переконують громади Закарпаття, що їхня фірма будує нешкідливі для природи ГЕСи…
Мої відвідини села Тур’я Поляна та міні ГЕС по річці Шипіт у неділю, 16 червня 2013 року, дозволяють зробити такі ключові висновки:
Інвестори-забудовники з фірми “Комерцконсалт” відверто лукавлять, коли запевняють, що у них на станціях працює автоматика, яка автоматично підтримує у річці потрібний рівень води. А якщо у річці води не вистачає для підтримання цього рівня, то станцію зупиняють. Насправді я переконалася, що рівень води підтримується у ручному режимі, й аж ніяк не на користь річці та її мешканців. Майже усі вода заганяється в трубу. Сьогодні колись досить повноводна річка Шипіт, перетворилась на тоненький струмочок. Груди каміння вздовж русла, замість води, зафіксував мій фотоапарат. Та варто було до міні ГЕС під’їхати кореспондентам каналу “1+1” з камерами, які готували репортаж на прохання активістів з села, як рівень води у річці миттєво піднявся… Мешканці Тур’ї Поляни запевняють, що так відбувається кожного разу, як приїздить на міні ГЕС перевірка.
Рибоходи, якими дуже хвалиться інвестор, ніяк не сприяють виживанню та міграції лососевих риб у річці. Форель струмкова ще зустрічається у верхній течії річки за рахунок штучного зариблення, яке здійснює управління рибного господарства області. Але, якщо там постане ще одна міні ГЕС, як то планує зробити фірма “Комерцконсалт”, то й для форелі не залишиться місця для існування. Харіус європейський (Червона книга України, зустрічається лише у гірських річках Карпат), який до запуску в експлуатацію цієї міні ГЕС був звичним видом річки, зник взагалі. Той рівень води, який забезпечується у річці працівниками ГЕС, не достатній для його нересту та виживання… Перепади, споруджені інвестором у руслі для збереження риби, не здатні виконувати свою функцію через катастрофічно низький рівень води. Зауважу, що такою річку я застала не в період засухи, а після тривалого періоду дощів…
Гребля у будь-яких умовах залишається греблею. Загачена нею гірська стрімка й швидкоплинна річка перетворюється на гнилу річку-смердючку. Прозора і збагачена киснем вода, яка колись текла веселим водограєм вниз по руслу, була такою чистою, що її можна було пити. Тепер її спиняє гребля й гірський потік перетворено на ставок. Листя, яке опало з дерев восени, почало гнити, виділяючи смертоносний сірководень…
Чудова річка Шипіт знищена, її долина, яка раніше щедро заливалась водою під час паводків, тепер пересушена, бо дамба, яка утворилась вздовж русла в результаті закопування труби під землю, спиняє воду під час розливу. Змінилася річка, змінились й прибережні території. Це те, про що попереджали природоохоронці Форуму екологічного порятунку Закарпаття рік назад. Тепер теорія підтверджується практикою.
Вся ця прикра історія з міні ГЕСами, окрім екологічних наслідків, містить ще й соціальний аспект. Адже громада села Тур’я Поляна залишилась без води у криницях, з розбитою сільською дорогою, яку так і не відремонтувати інвестори, хоча обіцяли, та напругою нижче 200 Вт у розетках. Кілька робочих місць та відрахування у місцевий бюджет для розвитку села його мешканці не помітили – на вулицях навіть немає ліхтарів. Зате добре помітно, як фатально змінилася річка та як зникла в ній риба. Сьогодні громада села Тур’я Поляна панічно боїться початку будівництва другої міні ГЕС у верхній течії. Вони небезпідставно переконані, що з її запуском річка Шипіт зникне взагалі.
Чи потрібні громадам Закарпаття такі інвестиції? На це питання громади повинні відповісти самі…
Оксана Станкевич, к.б.н., Співголова Форуму екологічного порятунку Закарпаття