У НПП Синевир виявили нові види грибів
За останні три роки на території НПП «Синевир» проводилось активне дослідження шапкових грибів. З кожним роком інтенсивність росту та різновидність грибів змінюється. Це залежить перш за все від різних природних чинників, насамперед кліматичних.
Зараз гриби, які є важливою складовою частиною лісових біоценозів, розглядають як окреме царство безхлорофільних організмів. На сьогодні на території парку їх нараховується близько 100 видів. Перед нами стоїть завдання вивчити видове розмаїття грибів з макроскопічними плодовими тілами (макроміцетів), дослідити їх екологічні та созологічні особливості в лісах НПП «Синевир». Серед макроміцетів парку основними еколого-трофічними групами є сапротрофи та симбіотрофи (мікоризоутворювачі). Сапротрофні види макроміцетів утворюють плодові тіла на ґрунті, листяній підстилці, гниючій деревині, інколи на деревині живих, але ослаблених дерев. Симбіотрофні види макроміцетів вступають у трофічні стосунки з кореневими волосками деревних порід і формують плодові тіла на ґрунті біля поверхневих коренів цих рослин. Значення цих двох груп грибів полягає в тому, що сапротрофи розкладають органічні речовини відмерлих рослин, сприяючи кругообігу речовин в природі, а симбіотрофи забезпечують постачання різних органічних і мінеральних солей лісовим деревам та чагарникам.
Найбіднішими на різноманіття видів грибів є букові ліси, середніми – ялинові, а найбільш багатими – мішані, тобто буково-ялицево-ялинові ліси.
Головною знахідкою під час проведення досліджень площ природних лісів та виявлення в них ділянок пралісів на території НПП «Синевир» науковцями Інституту ботаніки НАН України, провідним мікологом України членом-кореспондентом НАН України, д.б.н. Дудкою І.О. разом, із науковими співробітниками парку та к.б.н. Тюх Ю. Ю. знайдено, крім катателазми царської, боровика королівського, ще чотири червонокнижні види, місця зростання яких досі не були відомі на території парку, а саме: мутин собачий, мутинус Равенеля, квітохвісник Арчера, хрящ молочник золотисто-жовтий.
Тетяна Нірода, науковий співробітник НПП «Синевир»