Буштинський парк льодовикового періоду

[Total: 0    Average: 0/5]

1Тячівщина – край багатий на мальовничі краєвиди, чисте повітря й мінеральні джерела.

Однак всю цю романтику враз розбиває у пух і прах екологічна реальність. Краєвиди засмічені брухтом та сміттям, джерела закидані пластиковими пляшками, а чисте повітря наповнене викидами забруднюючих речовин та парникових газів. Яка насправді екологічна ситуація у районі і що робиться задля її покращення говоримо з головним спеціалістом відділу раціонального природокористування департаменту екології та природних ресурсів Закарпатської облдержадміністрації Василем Михайловичем Бокочем.

– Василю Михайловичу, скажіть, будь ласка, чи у екологічно безпечній зоні проживають мешканці району?

– У порівнянні з іншими, Тячівський район знаходиться на доволі екологічно чистій території. Адже тут є 66 територій та об’єктів природно-заповідного фонду, це понад 15 тис. га, що складає більше 8 % від загальної площі району, з них 6 об’єктів мають загальнодержавне значення та 60 – місцеве. Також 13 тис. га Карпатського біосферного заповідника знаходиться на території району. Загалом, на Тячівщині розміщений 1 заповідник, 6 заказників загальнодержавного значення, 4 пам’ятки природи місцевого значення, 2 заповідні урочища, 3 парки пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення та 51 пам’ятка природи місцевого значення.

– Чи збільшились площі природо-заповідного фонду Тячівщини у цьому році?

– Так, з метою охорони земель та збереження природних ресурсів болотно-лісових комплексів, фрагментів сфагнових боліт (торфовищ) та мочарів з унікальним для регіону рослинним світом плануємо створити у Тячівському районі ботанічний заказник місцевого значення „Буштинський парк льодовикового періоду”. Він знаходиться на території Тереблянського лісництва філії „Тячівдержспецлісгосп”, нелісових земель Буштинської та Новобарівської сільських рад, без вилучення площі від землекористувачів.

– Василю Михайловичу, розкажіть чим особлива ця місцина?

– Буштинський парк Льодовикового періоду – це насамперед унікальний болотно-лісовий комплекс урочища «Дуброва» в околицях смт Буштино і є реліктовим залишком останнього льодовикового періоду. Тут зростають рослини, які зустрічалися на місцевості до періоду низьких температур. Він є важливим осередком видового різноманіття рівнинного Закарпаття, де зростає найбільша кількість рідкісних та зникаючих видів рослин та безхребетних тварин. Вони занесені до міжнародних природоохоронних переліків, у тому числі, Червоної книги України, та до регіонального червоного списку видів. Також тут зростають унікальні, єдині в Українських Карпатах, реліктові види рослин: фіалка багнова, косарики болотні, гвоздика голувата, півники сибірські, гадюча цибулька трансільванська, ситняг карніолійський. Значну цінність мають ділянки вільшняків, які сьогодні у Закарпатті існують лише у вигляді невеликих, часто деградуючих острівців. В урочищі можна знайти і фрагменти торфовищ – це останні залишки сфагнових боліт на рівнинній частині Закарпаття.
Забігаючи наперед, відмічу, що разом із іншими природоохоронними об’єктами Мараморошської котловини, пропонований ботанічний заказник «Буштинський парк льодовикового періоду» стане основою для організації майбутнього проектованого регіонального ландшафтного парку «Мараморошський», де він матиме роль ядрової зони.

– Хто був ініціатором створення такого заказника?

– Ідея створення належить науковцям Ужгородського національного університету, котрі на основі польових досліджень, проведених у період 2005-2010 рр., запропонували власне створення ботанічного заказника місцевого значення Буштинський парк льодовикового періоду в Тячівському районі, загальною площею 753,05 га. Наразі триває процес відповідних погоджень у землекористувачів.

– Навіть зі збільшенням територій заповідного фонду, ситуація зі стихійними смітниками не покращується, люди продовжують викиду вати непотріб просто на узбіччя та береги річок. Яка робота проводиться щодо профілактики засмічення природних багатств?

– Перш за все, наші громадяни повинні знати елементарні норми культури – не викидати сміття будь-де. Адже чисто там, де не смітять. А голови сільських та селищних рад мають стежити за дотриманням громадянами порядку та у разі необхідності складати на порушників адмінпротоколи.

Свою лепту у цю справу докладаємо і ми, займаючись інформаційно-просвітницькою діяльністю серед підростаючого покоління у навчальних закладів району. Також інформуємо громадськості про стан навколишнього природного середовища. Проводимо різні заходи, приурочені екологічній тематиці: День довкілля, Всесвітній день охорони навколишнього природного середовища, День води, День Землі, Всесвітній день біорізноманіття тощо. Головним «рупором» департаменту екології та природних ресурсів Закарпатської облдержадміністрації є офіційний сайт а також сторінка у соцмережі Фейсбук, де можна довідатися про усі заходи, які проводяться екологами у Закарпатті. Спеціалістами департаменту створено екологоосвітній альманах, який публікується на сайті департаменту – ecozakarpat.gov.ua. Тут розміщуємо матеріали на екологічну тематику.

– Чи підтримує держава органи місцевого самоврядування з питань охорони навколишнього середовища?

– Відповідно до чинного законодавства благоустрій та санітарний стан населених пунктів відноситься до компетенції органів місцевого самоврядування. А контроль за дотриманням природоохоронного законодавства здійснює Державна екологічна інспекція у Закарпатській області, яка виявляє правопорушення та має важелі щодо притягнення до відповідальності порушників. Наша ж служба займається у основному просвітницькою роботою та надаємо рекомендації щодо покращення довкілля. Також щорічно департамент екології та природних ресурсів Закарпатської облдержадміністрації передбачає кошти на проведення природоохоронних заходів у тих чи інших населених пунктах.

– Коли вирішиться одна з актуальних на нині екологічних проблем – будівництво очисних споруд у райцентрі та селищах Буштино і Дубове?

– Будівництво очисних споруд є одним із недешевих природоохоронних заходів. Це питання спільно із районною державною адміністрацією та головами селищних рад перебуває на контролі в облдержадміністрації. Наразі розробляється проектно-кошторисна документації на будівництво каналізаційно-очисних споруд у згаданих населених пунктах.

– Чи позбувся Тячівський район пестицидів та непридатних хімічних речовин, які знаходились на його території ще з радянських часів?

– Наш район нарешті очистився від хімречовин. Так, у 2012 році за фінансової підтримки Міністерства екології та природних ресурсів України уся територія держави звільнялася від непридатних хімікатів. Зокрема, останні 47 тонн у 2012 році було вивезено із території ВАТ «Агрокомплекс», що у с. Солотвино та території ВАТ «Райагротехсервіс» (смт Тересва). Позбувалися ми хімічного непотребу поетапно. Так, у 2007 році на території 8 населених пунктів зберігалися ще 126, 39 тонн пестицидів, а вже у 2010 році – їх кількість зменшилась до 91,83 тонни. Наразі хімічні речовини більше не забруднюють навколишнє середовища ні нашого району, ні області, загалом.

Розмовляла Л.Білак 

http://www.tyachiv.com.ua

Loading...

Comments are closed.