Донбас і Крим: ціна повернення

В Києві нещодавно пройшла презентація  наукового видання «Донбас і Крим: ціна повернення», підготовленого науковцями і експертами Національного Інституту стратегічних досліджень під керівництвом доктора технічних наук, професора, академіка НАН України Володимира Горбуліна. Ця наукова робота становить собою впорядкований аналіз подій у Криму й на Донбасі, пропонує підходи для вирішення ситуації з позицій національної безпеки України

Незважаючи на те, що, в самій назві позначені головні больові точки – це дослідження про Україну та її національну безпеку. І ще про те, як ситуація в Україні видозмінює ландшафт глобальної безпеки. Поява саме тепер такого комплексного дослідження актуальна як ніколи, адже раніше національна безпека України не була такою вразливою, а навколишній світ ніколи не був таким крихким.

Монографія принципово відрізняється від усіх попередніх спроб науковців різних галузей знань, публіцистів та тих, хто має активну громадянську позицію, висвітлити складну тематику анексії Криму та війни на Донбасі.

Першою відмінністю є комплексність, реалізована в об’єднанні донбаського і кримського питань в одному дослідженні. Таке об’єднання не є еклектичним, воно дає змогу простежити спільні для  обох регіонів причини виникнення проблем.

Друга відмінність стосується прогностичної  скерованості дослідження. На відміну від попередніх наукових і публіцистичних робіт, дане дослідження скеровано  не на ретроспективний, а на перспективний аналіз подій і тенденцій, висвітлення через можливі сценарії розв’язання наявних проблем.

І нарешті третя (найголовніша) відмінність полягає у вивченні проблематики виключно з позиції національної безпеки України. Саме тому питання єдності і боротьби, безпеки і свободи відіграють роль провідних акторів в усіх запропонованих сценаріях майбутнього. Не майбутнього самого по собі Донбасу. Не майбутнього самого по собі Криму, А майбутнього безпеки і свободи України у небезпечному глобалізованому світі.

Отже, про що монографія «Донбас і Крим: ціна повернення?»

Найголовнішою і неослабною проблемою для України є забезпечення її національної безпеки. Ані анексований Крим, ані тимчасово окуповані території Донбасу не можна розглядати як «річ у собі». Тому в монографії абсолютно слушно висвітлено питання національної безпеки України в контексті анексії Криму та тимчасової окупації окремих територій Донбасу. Глибокий  політичний аналіз, наведений у цій частині, дасть читачеві змогу усвідомити місце України в геополітичному контексті і те, наскільки цю роль вивищують її тимчасово неконтрольовані території. Зважений і раціональний погляд на збройну агресію Росії проти України (без емоцій, притаманних переважній більшості навіть наукових публікацій) чітко окреслює загрози і виклики національній безпеці. Значну увагу приділено участі трьох суб’єктів – України, ЄС та Росії – у Мінському процесі.

Попри те, що сучасний науковий, політичний і медійний дискурс заповнили інформаційний простір фактами втрат України внаслідок анексії Криму та тимчасової окупації окремих територій Донбасу, така інформація, як правило, має констатуючий , а не аналітичний характер. І практично завжди є фрагментарною.

Авторам монографії вперше вдалося охопити і ретельно проаналізувати соціально- економічні наслідки збройної агресії Росії на Донбасі та анексії Криму для багатьох тих, хто «сміливо і голосно», але абсолютно безпідставно проголошував, що «Україна нічого не втратила. «Якщо відпустити» Донбас і «віддати» Крим, стане очевидним масштаб втрат. Ресурсних – у промисловості й сільському господарстві. Інфраструктурних – на транспорті, в енергетиці, житлово-комунальному господарстві. А ще фінансових втрат, шкоди від погіршення стану довкілля, втрат в науці, освіті, культурі, медицині. І це далеко не повний перелік втрат, більшість яких є безповоротними.

Читачеві фахово та аргументовано пропонується дізнатися про соціально-демографічні втрати, проблеми переселенців, руйнування соціальної інфраструктури, «перемоги і зради» мобілізації.

Якщо вірити видатному політику минулого століття, то найбільше брехні буває під час війни, напередодні виборів та під час полювання. У дослідженні немає нічого, що стосувалося б песимістичного лейтмотиву на кшталт «Україна інформаційну війну програла», натомість не лише викрито увесь ланцюг інформаційно-маніпулятивних технологій, застосованих проти України, а й окреслено спроби протидії таким технологіям. Кажуть, що розум завжди є головним полем битви, тому ці результати монографічного дослідження читач може вважати «арсеналом зброї для розуму». Читач може ознайомитися із запропонованими сценаріями  реінтеграції і відновлення Донбасу, довгим кримським шляхом додому і поверненням України у майбутнє. «Політик повинен  уміти передбачити, що станеться завтра, через місяць. І через рік. А потім  пояснити, чому цього не сталося», – майже жартував В. Черчіль. Проте наразі при усьому плюралізмі думок не існує іншої альтернативи, як збереження української державності. Це є принциповою позицією авторського колективу монографії.

Координати, за якими Україна має знайти своє майбутнє, політик і вчений Володимир Горбулін передбачив ще у 2009 році. «Україна вже втягнута у світовий вир. Є багато чинників , які визначають роль України в новому переділі світу й побудови нового світоустрою, Але ця участь може бути активною і пасивною. І для України це питання  може стати найважливішим критерієм розвитку державності або, навпаки, її стагнації…» (Горбулін В. П, Без права на покаяние- Х,. 2009.- с. 313).

Класика управління говорить, що завжди є три способи втручання у функціонування системи за результатами діагностики її стану: не втручатися взагалі, змінювати систему або змінювати умови, в яких система функціонує.

Очевидно, змінюючи передусім власну систему національної безпеки та механізми її забезпечення, Україна змінюватиме і весь світ. Попри все, Україна вже ніколи не залишиться такою, якою була раніше. Донбас і Крим – також. Проте це не може бути перешкодою для повернення кордонів України до конфігурації 2013 року. І будь-які «історичні дискурси» про те, що «історично не так складалося» вочевидь не доречні, якщо мова йде про найновішу історію незалежної України (з 1991 року). Ця історія є лише новим часописом боротьби і єдності безпеки і свободи. Тому питання повернення неконтрольованих територій унеможливлює відповідь – «не втручатися». Важливим тут є інше – ціна повернення.

Найбільшу питому вагу в цій ціні має питання «розмінування» свідомості?

Україна  прагнула свободи, обравши європейський шлях, проте зіштовхнулася з мисленням  і уявленням про безпеку, які на побутовому рівні асоціюються з висловом «прагнемо стабільності». Омріяну «стабільність» наразі мають ті, хто (свідомо чи вимушено) мешкають на Донбасі й у Криму. Вони в безпеці? У їхній уяві – так. Вони мають свободу? Це питання і риторичне, і дилемне. Проте і на нього читач може спробувати знайти відповідь на сторінках цієї монографії.

Знайти більш конкретну відповідь можна, лише повністю змінивши систему координат. Відомо, що в процесі свого функціонування будь-яка система може динамічно змінювати свій стан в одному з двох протилежних напрямків, рухаючись або до безпеки і досконалості, або до небезпеки і деградації. В цих умовах ефективною є модель управління національною безпекою з використанням системного та ситуаційного підходів, які  враховують два види  ресурсів: знання, що є невичерпними і такими, що збільшуються в процесі їхнього використання, і час, який не є відновлюваним ресурсом, тому його врахування є особливо важливим в умовах швидких змін. Отже, сьогодні «ціна повернення» безпосередньо залежить від того, наскільки швидко буде «розміновано» свідомість щодо вирішення проблеми національної самоідентифікації, каталізатором якої має бути задоволення  економічних і соціальних інтересів громадян України. Не можна вимагати «розмінування» свідомості мешканців Криму і Донбасу, не «роззброївши» мізки жителів інших регіонів України.

Для  цього звісно потрібен час. Але знову згадаємо прогноз Володимира Горбуліна: «…в України на рубежі 2020-2025 років є тільки два шляхи: або стати сильною державою, або зіштовхнутися з реальною небезпекою поглинання» (В. Горбулін. Без права на покаяние, с. 315). Схоже , відлік часу вже розпочався ….

Забезпечення національної безпеки України майже повністю залежить від результатів вирішення проблем Донбасу і Криму. Водночас дослідження національної безпеки завжди потребують дбайливого ставлення і зосередженості, які мають визначати стиль наукового життя; вони не сумісні із будь-якими виявами байдужості.

Науковці Національного інституту стратегічних досліджень сподіваються,що їх дослідження окреслить поле відповідей на найгостріші питання сьогодення, але і слугуватимуть цілям забезпечення національної безпеки України.

Найближчим часом дане видання буде представлено в Ужгороді, Братиславі, Будапешті, Празі  та Ризі.

Світлана МІТРЯЄВА, заслужений  діяч науки і техніки України, газета “НЕДІЛЯ”