Кричіть голосніше! Пішохідний міст – територія прохачів
Чого-чого, а жебраків в Ужгороді достатньо. Особливо прохачам подобається пішохідний міст. Часом, як уже повідомляла газета «Наш Ужгород», там навіть виникають розбірки між вуличними музикантами та жебраками.
Як правило, вони нікому не заважають, за винятком ситуацій, коли прохачі нав’язливо чіпляються до туристів та гостей міста. Люблять вони, між іншим, і нарікати на скнарість краян, утім силою ніхто ні від кого нічого не віднімає. Правда, така ситуація не є нормальною, адже ніде у світі немає стількох бездоглядних, безпритульних та старців, як у нас. На це звертають увагу і самі містяни.
-На пішоходному мості стоять люди, просять, не просять а кричать про допомогу – всі ми знаємо, усі проходимо кожен день. Хтось кидає гроші, хтось дивиться в сторону. Але той крик… Звернулися ми до одного з депутатів міської ради – робіть щось, люди добрі… На що була відповідь – ми толерантні, їм же ж треба з чогось жити… На другий день після розмови стаю випадковою слухачкою розмови, де молодий чоловік командує одному з тих жебраків – “Кричи голосніше!!!”. Організований бізнес. Невже не можна зробити, як у Львові, де кожна людина може сподіватися на допомогу, але якщо ти кричиш на вулиці – з тобою працює поліція, – пише у соцмережі «Фейсбук» користувачка Марія Лемак.
Справді, на жебраках у нас навчилися непогано заробляти. Ні для кого не секрет, що існують чітко налагоджені «доброчинні» схеми, коли старці працюють на окремих спритників, які умудряються «працевлаштувати» навіть дітей та інвалідів.
Звичайно, вивести з «тіні» такий «бізнес» непросто, але за бажання правоохоронців – можливо.
