Ужгородці люблять ходити наліво. Навіть ті, хто давно вже не тямить, нащо воно здалося…
Ужгородські чоловіки від А до Я.
АВТО в Ужгороді усюди, це найбільший у світі музей ретро-автомобілів просто неба. На більшості з них давно вже не можна їздити, але ужгородці все одно примудряються. Через це дихати в місті неможливо, але ми як Іхтіандри. Бо авто давно вже стало нашим братом меншим.
Автомобіль поглинає від чоловіка ледь не усі чесно зароблені ним БАБКИ. А їх наші хлопи люблять не менше. Так виникає когнітивний дисонанс, зняти який здатне тільки добре ВИНО. Втім воно буває в Ужгороді тільки двох різновидів – добре і дуже добре. Причому дуже добре – це те, яке примушує тебе забути про просто добре і почати все знову з нуля, ніби ти все ще тверезий. Вино – справжній життєвий сік у жилах ужгородців, себто наш ГУМОР. Бо щоб жити з ужгородками, треба мати розвинуте почуття гумору, адже біографія кожної сім’ї – такий собі іронічний ДЕТЕКТИВ. Ужгородці люблять детективи, це єдине, що бодай трохи готує нас до сімейного життя, здатного пройтися по тобі ЕКСКАВАТОРОМ. Хоча краще, коли такою машиною є ти сам, бо деякими місцями Ужгорода можна проїхатися тільки на екскаваторі. І це далеко не ЄДИНА проблема нашого міста, яке звикло пізно лягати і ще пізніше прокидатися.
Від численних проблем чоловіки тікають до ЖІНКИ, але в результаті цих проблем стає усе більше – як пасажирів на наших ЗУПИНКАХ у годину пік. Зупинки – це головні структурні елементи, з яких складається місто. За їх допомогою можна переміщуватися у просторі і часі, прослідкувати всю географію та історію Ужгорода ІСТОРІЮ ужгородці люблять і постійно у неї вляпуються. Більше за історію наші чоловіки люблять тільки добру ЇЖУ. Хоча історію, може, таки більше. Адже у нас тут суцільне КІНО і німці. Взагалі, кіно, вино і доміно – це три етапи чоловічої еволюції. Причому на всіх етапах домінують думки про ЛІВАК. Ужгородці люблять ходити наліво. Навіть ті, хто давно вже не тямить, нащо воно здалося. Можливо, до романтичних подвигів підштовхують наші МАГНОЛІЇ. Їх в Ужгороді дуже багато. Та чоловікам вони завжди якось муляли погляд. Бо всяка худоба має давати якусь користь. Як примусити до того магнолії, сакури, мартинів звичайних та не зовсім звичайних для нас лебедів – цього довго ніхто не міг збагнути. Потім спробували проводити навколо них фестивалі. Виходить поки так собі, але головне, що всі при ділі і при НАДІЇ, без якої не проживе жоден чоловік, тільки вони допомагають витримати повсякденні ОБЛОМИ – цю головну гризоту ужгородців.
Часто обломи пов’язані з ПИВОМ, яке в Ужгороді поки тільки пробують виробляти, зате споживають уже – аж гай гуде. Особливо багато п’ють на РИБОЛОВЛІ – це святе для наших чоловіків. На одного затятого рибалку припадає з десяток співчуваючих. Крім того, на риболовлі, у суворій чоловічій компанії багато говорять про СЕКС. Якщо контрабанда – це те, чим займаються усі, але про що ніхто намагається не патякати, то сексом займається набагато менше ужгородців, зате ТЕРЕВЕНЯТЬ про нього геть усі. Плітки – одне з найулюбленіших розваг наших чоловіків, у чому ми значно випереджаємо жінок. Це наша УТІХА, коли можна безборонно перемити кісточки ближньому і дальньому. Аби було, де попліткувати, в Ужгороді проводять численні ФЕСТИВАЛІ, які тут практично не припиняються. Коли й видасться якийсь несвятковий день – то це вже саме по собі свято. Тому ужгородцям доречніше вітати одне одного не зі святами, а з буднями – такий вже наш тяжкий ХРЕСТ, який несемо гордо і навіть з усмішкою.
ЦІКАВІСТЬ – ще одна риса ужгородця, яка допомагає вижити у швидкоплинних змінах і вчасно адаптуватися до них. Наприклад, ЧАЙ уже стає в нас не менш популярним ніж кава – воно й дешевше і п’ється одна порція довше. Натомість ШАШЛИК давно став національною стравою ужгородця будь-якого віросповідання і партійності, адже ми готові усе пустити за димом.
А от ЩИРІСТЬ в ужгородців завжди у дефіциті, проте тим більше вона цінується, якщо вже є. Це як ЮРИСПРУДЕНЦІЯ – за великим рахунком, ніхто з ужгородців у ній достеменно не розбирається, зате кожний вважає себе першим спеціалістом. Втім справа не тільки у праві. Ужгородці взагалі вважають себе найпершими в усьому, бо Я – це найцікавіша істота для кожного справжнього ужгородця, він готовий розповідати про неї годинами, щораз відкриваючи усе нові і нові чесноти.
Сергій ФЕДАКА, газета «Наш Ужгород»
