Залізна любов Ужгорода. Пішохідний міст

Про серця на пішохідному мості в Ужгороді, як правило, говорять саме напередодні дня закоханих. Зараз – не лютий, але згадати про залізні символи кохання хочеться. Тим більше, що історичну частину міста замочки та сердечка оздоблюють вже досить давно… і розміщують там їх закохані у всі пори року. А восени в Закарпатті – традиційно весіль найбільше.

Між іншим, існує повір’я, щоправда для тих, хто на мості вперше, що якщо його перейти і загадати бажання, воно  неодмінно збудеться. Можливо, через це, закохані ужгородці  й почали вішати на перила замки, а ключі викидати у воду, аби поєднати власні серця навіки.

Правда, інколи шукачі металів ці замочки знімають і здають їх на пункти прийому. Проте на родинні стосунки це зовсім не впливає.

-Ми одружилися три роки тому. Під час заручин повісили на пішохідному мості велике коване серце. Через тиждень після весілля воно зникло. Було неприємно. Але ми й надалі щасливі разом,  – каже  zakarpatpost.net ужгородка Вероніка Коваль.

Слід зазначити, що звичай вішати замок як символ любові, і викидати ключик як ритуал, імовірно прийшов до Європи з Китаю. У країні висхідного сонця біля Великої Китайської стіни висіли спеціально натягнуті мотузки, на які щасливі молодята вішали створений для них замок, а ключі кидали через знамениту Стіну. Такий ритуал, вважалося, принесе вічну любов, вірність і щастя в дім.

Наразі у світі багато мостів закоханих. Навіть майже зовсім поруч, у Празі, є міст через річку Чортиці, який вважається дуже старим і має назву моста закоханих. Різьблені прути з металу, чудовий вид обертового колеса водяного млина створюють на історичній споруді дійсно романтичний настрій. Міст настільки невеликий, що підходить хіба що для світських прогулянок з фотографуванням і поцілунків – довжиною всього 20,5 метрів і шириною 4,3 метрів.

А от пішохідний парковий міст у Києві має погану славу. У народі його назвали містком закоханих, оскільки він  ідеально підходить  для романтичних побачень, зізнань у любові та пропозицій руки і серця. Однак ті, хто через  нерозділене кохання вирішив звести рахунки з життям, також часто обирають його як місце для самострат. Тож міст іще прозвали мостом самогубців.

У місті кохання – Парижі також є свій міст любові. Його ще називають мостом мистецтва, оскільки там полюбляють творчо працювати художники, вуличні музиканти. Влітку же жителі міста влаштовують на ньому пікніки. Там багато туристів і, звичайно, закоханих, які приходять, аби повісити черговий замок.

А в Ужгородського пішохідного мосту, який з’єднує площі  Петефі та Фенцика, до речі, своя історія. До 1893 року на його місці був дерев’яний, однак нищівна повінь зруйнувала конструкцію. Тож у 1897 році збудували новий залізний міст. Однак під час війни його підірвали німці. Тому у повоєнні роки було споруджено вже сучасний пішохідний міст, який має довжину 90 метрів. А перші замки та сердечка з’явилися на мості років п’ятнадцять тому і закохані до сьогодні підтримують традицію.

 zakarpatpost.net