Під мостом Масарика в Ужгороді стихійне сміттєзвалище
Те, що ужгородці нерідко під мостами справляють природні потреби із-за браку громадських вбиралень уже давно нікого не дивує, однак для чого узбережжя водойми перетворювати на контейнер для побутових відходів?
Чого тільки немає під транспортним мостом: і пляшок, і недопалків, і навіть пакетів з побутовими відходами. Звісно, що рештки життєдіяльності привозять туди не мешканці сусідньої Львівщини, у яких зараз є проблема зі звалищами, а самі ж ужгородці. Хоча непотріб у місті і прибирає фірма «АВЕ», але комусь або не хочеться платити за вивезення сміття, або цікавіше виносити його на лоно природи.
І хоча Уж – одна з небагатьох у області річок, куди злітаються різні екзотичні птахи, в тому числі – лебеді, якщо так триватиме й надалі може перетворитись на зону екологічного лиха. А як же не хочеться, аби наше місто пернаті обминали.
До речі, за викидання сміття у невстановлених місцях передбачено адміністративну відповідальність. Але чомусь винних ніхто не карає. Тому хочеться перефразувати відомий афоризм і сказати, що чисто не там, де прибирають, а там, де штрафують. Принаймні, якщо скажімо, німець викине біля урни недопалок, пляшку чи папірець, його доведеться за це сплатити на 20 євро. У Франції за аналогічне порушення штрафують на 35-189 євро. У Іспанії ж розцінки інші. Приміром, за недопалок – всього 90 євро, за викинуте з вікна автомобіля сміття – 200 євро. У Латвії за відходи поза контейнером адмінстягнення складає аж від 100 до 1000 доларів США. Навіть у Білорусі розмір штрафу сягає до 50 доларів, а в Грузії – 28 доларів для громадян і 113 доларів – для юридичних осіб.
А от у Сінгапурі злочином вважають навіть плювок, який потягне на цілих 500-1000 сінгапурських доларів, а за повторне порушення можна взагалі загриміти на декілька днів до в’язниці.
У нас же подібні порушення залишаються поза увагою відповідних служб. Тому, напевно, й маємо брудні узбіччя доріг та узбережжя річок.