У Закарпатті поліція щодня фіксує п’яних водіїв на дорогах

Що не день, то ДТП

Майже кожного дня в інформаційному просторі Закарпаття не обходиться без повідомлень про дорожньо-транспортні пригоди. А за останні два тижні інформація про ДТП, які призвели до смертельних випадків, просто не залишають стрічки новин. Так, останній випадок трапився в селі Іза Хустського району, де водій збив на смерть 10-річного велосипедиста. А за кілька днів до того у Виноградівському районі 78-річний водій збив трьох жінок, які саме поверталися з церкви. У водія-священика виміряли 0,2 проміле алкоголю в крові – це гранично допустима норма. Наступного дня село прощалося одразу з трьома своїми односельчанками. І це тільки два випадки. За кожним із них історія конкретних людей.

Причин, з яких на Закарпатті стаються смертельні аварії, кілька. Це і п’яні водії, і недотримання елементарних правил руху, і велика швидкість, яка позбавляє водія можливості так само швидко відреагувати на зміну ситуації на дорозі, і погані погодні умови в осінньо-зимовий час та ряд інших. «НЕДІЛЯ» проаналізувала кілька статистичних даних та аварійних випадків, щоб узагальнити ситуацію та з’ясувати, чи можна її змінити, зменшивши кількість ДТП, а відтак і смертельних випадків.

Мета – нульовий показник

Управління ДАІ (нині реорганізоване) за перші 9 місяців року зафіксувало майже півтисячі ДТП по області. У результаті яких травмувалися понад шість сотень людей, п’ятеро загинули. Патрульна поліція Ужгорода, яка працює з кінця минулого року, зафіксувала 577 аварій, у яких загинули троє осіб, ще 86 травмовані.

Зменшити смертність на дорогах до нуля можна. Це стверджують у громадській організації Vision Zero, представники якої цього тижня побували в Ужгороді, щоб оцінити стан справ на дорогах та допомогти покращити ситуацію. Для цього провели круглий стіл із різними службами та небайдужими ужгородцями. За два роки роботи організація впроваджує практичні напрацювання в шести містах України, зокрема в Києві та на Івано-Франківщині.

Голова громадської організації Vision Zero Віктор Загреба вже другий рік разом із товаришами впроваджує в Україні «нульове бачення» проблеми. Ця шведська система розв’язання проблеми з ДТП передбачає створення такої інфраструктури, яка з року в рік зменшуватиме смертність на дорогах, поки не досягне нульової позначки.

При чому за цієї системою, людину чи культуру водіння не вважають першопричиною ДТП, натомість переконують, що потрібно починати з інфраструктури.

«Безпеку руху треба вирішувати на місцях, – каже Віктор, який свого часу навчався в США та був активним велосипедистом. – Не треба чекати змін в Києві чи уряді, необхідно робити в межах міст те, що можна зробити вже зараз. Тому ми працюємо з меріями та поліцією, щоб зрозуміти фактори ризику в кожному окремому місті. Шукаємо діагноз, щоб потім вирішити проблему. Передусім, це безпечна організація пішохідних переходів, перехресть, смуг руху, велосипедних доріжок – це речі, які не вимагають великих грошей, які можна зробити протягом двох років, але вони зменшать аварійність і кількість смертей на дорогах».

«Якщо самі дороги спонукають водіїв швидко їхати, приміром, там недостатня оглядовість, то культура водіння вже фактор другорядний, – мотивує свій погляд Віктор Загреба. – Тобто місто повинно створити зрозумілу, чітку, однозначну інфраструктуру, а вже потім підключати культуру водіння».

До речі, як повідомила під час зустрічі з активістами керівник комунального департаменту Ужгорода Оксана Пайда, цього року в обласному центрі «намалювали» 30 км дорожної розмітки. Нині працюють над освітленням частини вулиць, зокрема і доріг.

Смертельний рух

Патрульна поліція в області нині завершує обстеження доріг на предмет їх небезпечності. Як повідомив керівник управління патрульної поліції Ужгорода та Мукачева Юрій Марценишин, тільки в обласному центрі виявили 12 ділянок, де аварії трапляються із системною регулярністю.

Один із таких аварійних відрізків дороги – пішохідний перехід на вулиці Минайській поблизу магазину «Каштан». Остання ДТП, яка призвела до смерті літнього чоловіка, трапилася тут 10 жовтня. Поліція вже пропонує установити тут 3D-розмітку та дорожні світлодіодні знаки. У департаменті комунального господарства натомість запланували краще освітити цей горезвісний пішохідний перехід.

Серед небезпечних ділянок в Ужгороді також перехрестя вулиць Проспект Свободи – Минайська, Гагаріна – Краснодонців, Собранецька – Закарпатська.

До речі, рівні дороги – не обов’язково безпечні, наполягають учасники громадської організації Vision Zero. Віктор Загреба пояснює: «Якісна дорога – це не тільки рівність покриття, а й безпечність дороги. Ми їхали до вас по трасі Київ – Чоп. Ця дорога вважається відносно якісною, але вона одна з найнебезпечніших в Україні. За рік на цій трасі близько 200-220 людей втрачають життя. Це фактично кожен рік цілий Боїнг розбивається, падає між Києвом та Ужгородом. Проблема в проектуванні. Не можна, наприклад, на чотирьохсмуговій дорозі, де швидкість 100-120 км за годину, ставити нерегульований пішохідний перехід, тобто зебру. А такі є навіть у межах вашої області. Це неможливо. Це заборонено будь-якими західними стандартами. Плюс освітленість, точніше, неосвітленість цієї дороги – також проблема безпеки на цій трасі».

Хильнув і… за кермо

Ще одна причина ДТП – п’яні за кермом. З 27 липня цього року почала діяти норма про посилення адміністративної відповідальності за водіння транспортних засобів у стані сп’яніння. Причому штрафи зросли суттєво – понад 10 тисяч гривень за один випадок, удвічі більше – за повторення ситуації, а також позбавлення права керування на три роки, 40 тисяч штрафу і позбавлення водійських прав на 10 років – якщо водій втретє за рік сів за кермо п’яним.

Якщо патрульні запідозрили водія у вживанні алкоголю, можуть зупинити та перевірити через спеціальний прилад (Драгер). Утім погоджується пройти тест на місці зупинки тільки половина водіїв, кажуть патрульні. Інші роблять це у наркодиспансерах. А там, свідчить досвід на Закарпатті, не завжди виявляють небезпечні проміле алкоголю в крові. Однак адвокати наголошують: відмова від тесту не позбавляє водія відповідальності.

Утім випадків, коли водії сідають за кермо хильнувши, не меншає. Поліція щодня фіксує п’яних на дорогах. За дев’ять місяців цього року правоохоронці склали понад 650 протоколів за керування авто в нетверезому стані.

Адвокат Віктор Машика пояснює: «Процедура насправді залишилася такою, якою була і раніше. Тобто складається протокол про адміністративне правопорушення за статтею 130 Кодексу України про адмінправопорушення. Натомість змінилася санкція, тобто відповідальність, зросли штрафи. Узагалі ця стаття, (130-та) передбачає відповідальність аналогічну, якщо людина відмовляється від проходження перевірки. Тобто якщо водій не бажає проходити процедуру визначення рівня алкоголю в крові, то вважається, що він є в стані алкогольного сп’яніння. І також сплатить відповідну суму штрафу».

Самі водії, знаючи про високі штрафи за кермування в нетверезому стані, по-різному ставляться до їх ефективності. І зізнаються, бувало, що сідали за кермо напідпитку.

Водій Василь:

– Думаю, що високі штрафи вплинуть на ситуацію. Це не малі гроші. Думаю, так, будуть менше їздити п’яними і будуть задумуватися, яка це сума.

– Ви собі дозволяєте, знаючи про штрафи, пляшку пива випити?

– Нєєє, то вже відпадає. То вже в минулому! – сміється.

Водій Віктор:

– Маленькі штрафи однаково. Має бути мінімальний штраф 40 тисяч гривень, а другий – 60, третій  – 80 і так далі. А для депутатів це все має бути в євро, а для інших українців в гривнях, – посміхається водій. Я насправді впевнений, що нічого такі штрафи не змінять. Бо це залежить від менталітету. Хто мав гроші, платив, той і буде їздити п’яний.

Водій Тиберій:

– Потрібно карати жорстко і взагалі позбавляти прав тих, хто їздить за кермом п’яним, тому що вони тільки створюють аварійні ситуації!

За кілька тижнів представники громадської організації Vision Zero обіцяють надати свої висновки щодо аварійності доріг Ужгорода та запевняють, що досягти «нульового рівня» смертності можна. Система вже працює в майже 800 містах світу, тож вигадувати велосипед не доведеться. Потрібне бажання та невеликі зміни на дорогах.

Тетяна ЛЕШКО, газета «НЕДІЛЯ» ексклюзивно  для zakarpatpost.net