Чи можна в Ужгороді вижити з «мінімалки»?
Із 1 грудня розмір мінімальної заробітної плати становить 1600 гривень. Уряд «подарував» населенню довгоочікуване «покращення», утім не врахував чималу вартість комунальних послуг та цін на харчові продукти… Аби з’ясувати, чи можна у нашій області вижити з «мінімалки», ми провели власне дослідження. Отже, оскільки календарний місяць включає в середньому 4 тижні, то спробуємо протягом семи днів купувати речі першої необхідності, витративши при цьому всього 400 гривень.
Чай та бутерброди
Маючи в гаманці майже мізер, від громадського транспорту краще відмовитись взагалі. Можна розраховувати тільки на власні ноги.
Тож чим краще харчуватися, аби вкластися у мізерну суму? Оскільки кілограм м’яса коштує від 80 грн., то від нього, скоріш за все, краще відмовитись. Можна, звісно замінити яловичину чи курятину на рибу… але вийде ще більша сума – від 100 грн.
Тільки хліб (якщо купувати по буханцю) на тиждень «потягне» щонайменше 70 грн. 7 кілограмів картоплі коштуватиме теж приблизно 70 грн., але ж до неї потрібно ще й інші овочі, бодай тільки для приготування супу. Отже, тільки «зеленина» випорожнить гаманець на цілу сотню. Крупи обійдуться теж недешево. Рис – 22-33 грн., гречка – від 21 грн. Макарони дуже різняться в ціні, але найдешевші можна купити за 12-15 грн. за пачку. Чай – від 15 грн. Цукор – 16-17 грн. Масло – від 30 грн. за пачку, сир – 25-60 грн. за 200 гр.
Отже, наші кишенькові витрати вичерпано… Раціон, м’яко кажучи, виходить не зовсім здоровим, бо не враховано ні яйця, ні молоко, ні олію, без яких приготування більшості страв практично неможливе…
Крім того, не слід забувати, що крім їжі ще потрібно заплатити за газ, електроенергію, воду, телефон, Інтернет… Якщо ж у людини проблеми зі здоров’ям, на жаль, на придбання медикаментів грошей не залишається, а вони, між іншим, недешеві… але ж господині протічна ще й побутова хімія, аби помити посуд, випрати білизну. А засоби особистої гігієни – мило, шампунь, зубна паста?
А як у Європі?
На жаль, українська мінімалка є наймізернішою у всій Європі і становить 36 євро. Зокрема, згідно з даними, які оприлюднила статистична організація Європейської комісії «Євростат», у країнах ЄС найменше отримує населення Болгарії – 184 євро. У Румунії мінімальна зарплатня складає 218 євро, у Литві – 300 євро, а Чехії – 332 євро, у Латвії –360 євро, у Словаччині – 380 євро, у Естонії – 390 євро, у Хорватії – 396 євро, у Польщі – 410 євро.
Утім є країни, де «мінімалка» є вищою за 500 євро, що в очах українців здається взагалі фантастичним. Це: Португалія (589 євро), Греція (683 євро), Мальта (720 євро), Іспанія (756 євро) і Словенія (790 євро).
Однак, виявляється, є кілька країн-рекордсменів, де мінімальна заробітна плата є вищою навіть за тисячу євро. Так, у Великобританії найбідніша когорта населення отримує на місяць 1379 євро, у Франції – 1458 євро, у Ірландії – 1462 євро, у Німеччині – 1473 євро, у Бельгії та Нідерландах – по 1502 євро, а у Люксембурзі – майже дві тисячі євро, а точніше – 1923.
Як виживають мешканці Закарпаття?
Більшість краян або виїжджають на сезонні роботи за кордон, або поєднують кілька занять. Інакше – просто у 1600 грн не вкластися…
— Син працює у Чехії і щомісяця мені надсилає по 150 євро. Сама ж за 1000 грн. працюю прибиральницею у приватному підприємстві. Отримую навіть менше, ніж мінімальну зарплатню, – нарікає пані Марта.
— Я на державній роботі. Маю на місяць 1600 гривень. Але одна виховую двох дітей, чоловік помер. Звісно, цього мало. Тож вечорами вишиваю на замовлення весільні рушники, – стверджує пані Галина.
— Кур’єрська праця виснажлива, але низькооплачувана. Підробляю ночами охоронцем у одній з фірм міста. Крім того, я заочно навчаюся в університеті, тож беруся за все, що вмію, щоб отримати хоч якийсь заробіток, – ділиться думками Олександр Погоріляк.
Слід зазначити, що способів підробітку у краян багато і вони справді дивують оригінальністю. Серед чоловіків найпопулярнішими є ремонт автомобілів, велосипедів, побутової техніки, комп’ютерів і… випікання тортів на замовлення. А от серед жінок – надання послуг візажиста, манікюр, приватні уроки зі школярами, пошиття одягу і… побілка житлових приміщень.
Утім дуже прикро, що держава доводить населення до такої грані зубожіння, що краянам доводиться, вибиваючись із сил, працювати майже цілодобово, аби забезпечити родину найнеобхіднішим, аби нагодувати дітей та обігріти помешкання…
