Квартирне питання: скільки коштує життя в Ужгороді

Згідно з прогнозами аналітиків на наступний рік житло подорожчає приблизно на 3-5 відсотків

Якщо порівняти 2016 рік із 2006, коли наші краяни масово брали валютні кредити, а нерухомість була нереально дорогою, то вартість житла впала в ціні приблизно наполовину. Скажімо, квартира, яка десятиліття тому коштувала 50 тисяч, нині вартує всього 25-30 тисяч доларів. Причина банальна – безгрошів’я населення. Це ж стосується і цін на оренду приміщень.

Купівельна спроможність бажає кращого

За 10 років як у державі, так і в нашій області багато чого змінилося. Це стосується і зарплат, і комунальних платежів, і вартості продуктів. Раніше наші земляки були більш фінансово незалежними і більше інвестували у бізнес та нерухомість.

-Сьогодні квартири вийшли з моди. Багато хто прагне знайти більш-менш доступний у ціні будиночок. Комусь же таланить звести дім своєї мрії самотужки. Утім усе ж значний відсоток мешканців міста купує помешкання у багатоповерхівках. Чому їх продають? Передусім, із-за кредитних зашморгів. Оформляли позику власники із-за різних причин, а для того, щоб погасити її,  потрібні гроші, відсотки ж інтенсивно зростають. Аби покращити купівельну спроможність населення, потрібно перш за все змінити систему кредитування, урядовцям – шукати розумний компроміс із банками. Інакше – на людей чекає повна кабала, – каже газеті «Наш Ужгород» експерт із нерухомості Геннадій Ковач.

До речі, із-за енергетичної політики, яка все більше випорожнює кишені закарпатців, найбільшим попитом останнім часом користуються однокімнатні квартири. Саме на них ціни доволі суттєво зросли. У середньому вони вартують 15-25 тисяч доларів (у залежності від мікрорайону). Двокімнатні різняться в ціні не дуже суттєво і коштують у межах 30-40 тисяч умовних одиниць. Середня ж вартість трикімнатної квартири становить приблизно 50-60 тисяч, а чотирикімнатної – 70-100 тисяч.

Та найбільше коштують приватні будинки. Правда, ціни на них дуже різні і назвати якусь одну неможливо, адже кожне помешкання має ряд власних привілеїв.

-Я прошу за 1 поверхову споруду 77 тисяч. Дах обладнано під мансардні приміщення, маю два гаражі, двір вимощено бруківкою, зроблено ландшафтний дизайн. Як «бонус» даю й меблі, – каже пан Василь, запевняючи, що ціну він понижав уже двічі, у загальному – більше, ніж на 15 тисяч, оскільки гроші родині потрібні терміново у зв’язку зі зміною місця проживання, а української прописки – на чеську.

А от пані Альбіна за свою хату просить значно більше – 110 тисяч «зелених», хоча вона «квартирує» не в самому місті, а за 3 кілометри від нього. Її будинок двоповерховий, із євроремонтом, металевою огорожею та 6 сотками землі. Господиня хоч і розхвалює житло, хоч і демонструє ошатні кімнати, та знайти покупців не може вже майже рік. Продає ж вона свій «маленький рай» із-за того, що після смерті чоловіка сама обслуговувати помешкання не може, а платити за спожиті «блага цивілізації» одинокій жінці дорого. І подібних прикладів – маса.

Оренда житла – справа невигідна, але часом необхідна

Часом грошей на придбання нерухомості немає, а жити чи то молодій родині, чи то людині, з іншого міста, яка працює чи відпочиває в Ужгороді, десь потрібно. Тоді єдиною альтернативою залишаються оренда.

Винайняти помешкання на довготривалий період коштує 2000-8000 гривень. Знову ж таки ціна залежить від того, де саме розташовано будинок, на якому поверсі квартира, чи є в ній автономне опалення, скільки кімнат, у якому вони стані. Додатково при цьому потрібно сплачувати за комунальні послуги та нерідко – своїми силами робити ремонт… чи то косметичний, чи навіть капітальний.

Утім ще не вигідніше орендувати помешкання щодобово. Але що робити – іноді доводиться робити навіть такі не надто популярні, але вимушені кроки.

При цьому ціна житла також не є стабільною. Скажімо, неподалік від центру Ужгорода можна пожити  день у непоганій квартирі за 800 гривень. Але знайти оселю можна й за 600, і за 400, навіть за 250 гривень. Це, безумовно, дешевше за готелі, комфортніше і затишніше, адже домашню атмосферу не можуть замінити ніякі апартаменти.

Однак, якщо заночувати потрібно кілька днів, подобова оренда може доволі сильно «вдарити» по кишені. При цьому клієнти  нерідко невдоволені як цінами, так і різними чинниками, що стосуються затишку, а ті, хто здає житло, часто нарікають на те, що тимчасові жильці залишають за собою купи бруду і «автографи» на меблях.

Звичайно, як би там не було, а найкраще мати власний «дах над головою»… Не дарма ж кажуть, що чужа хата – гірше ката, а своя стріха – справжня втіха. Правда, вартість такої радості як для сьогоднішніх зарплат не надто вже райдужна… Утім із наступного року зарплати краян обіцяють переглянути і суттєво підвищити. Тож залишається чекати і… вірити. А поки що… маємо те, що маємо.

Марія УЖАНСЬКА, газета «Наш Ужгород», ексклюзивно для zakarpatpost.net