ТОП-100. Впливові люди. Закарпаття духовне
Сайт zakarpatpost.net продовжує серію ексклюзивних публікацій рейтингу відомих закарпатців із журналу «Впливові люди» – ТОП-100
Передмова
За останні два роки, поки газета «НЕДІЛЯ» тримала паузу і не оприлюднювала рейтинг впливових людей, кардинально змінилася розстановка сил серед найбільш впливових людей Закарпаття. Нинішній рейтинг – якісно нова спроба оцінити можливості і дії людей, які впливали і впливають на життя суспільства.
Багатьом цей рейтинг відкриє нові імена, а декому допоможе по-іншому поглянути на відомих людей. Найімовірніше, у наступному році зміниться і вплив сьогоднішніх номінантів ТОП-100 на життя Срібної Землі. Тому багато з них можуть залишити цей список, поступившись місцями новим людям.
Цьогорічний «ТОП-100. Впливові люди Закарпаття» має кілька особливостей.
Рейтинг складається з 10 розділів. Чільне місце посів розділ «Знакове Закарпаття», у якому є прізвища тих людей (і не обов’язково навіть закарпатців), які, за нашим опитуванням, усіма своїми силами і можливостями змінювали за ці роки і продовжують змінювати як Закарпаття, так і Україну. Вони – найбільша, найглобальніша, найсвітліша, найвпливовіша сила, яка «зробила» цей проект.
Відносно великою частиною імен у цьому рейтингу стали імена, вперше почуті закарпатцями під час Революції гідності. Вони – ті, які досі називають себе революціонерами – таки зуміли перетворитися на впливову, хоч інколи і деструктивну силу.
Готуючи це видання, газета «НЕДІЛЯ» також враховувала думки експертів у різних галузях, анкети представників ЗМІ, громадських діячів, волонтерів, студентів, представників бізнесу. Кожен із опитаних нами закарпатських експертів визначав вплив на основі 3 критеріїв:
– особистість (власна харизма, фінансові можливості, посадові повноваження, кількість людей, на яких має вплив персона);
– публічність (можливість публічними закликами чи діями впливати на процеси в Закарпатті чи державі, публічний рейтинг, впізнаваність, наскільки людина активно використовувала протягом останніх років свої можливості для впливу);
– непублічний вплив (неофіційні контакти з іншими впливовими людьми, можливість залучити фінансові ресурси, «порішати через знайомих», пролобіювати певні рішення чи кандидатури, фінансові активи, капітал, який належить персоні або контролюється нею).
ЗАКАРПАТТЯ ДУХОВНЕ
1. Мілан, єпархіальний єпископ Мукачівської греко-католицької єпархії
Змінюються губернатори і депутати, але він лишається незмінним фігурантом усіх закарпатських рейтингів впливовості. Очолювана ним греко-католицька церква Закарпаття продовжує вести мирну, але принципову реконкісту за повернення усього втраченого у радянські часи. А на війні як на війні – дрімати не доводиться. За цей час збудовано близько 160 нових храмів, єпархію структуровано на три вікаріати, реставрується єпископська резиденція, що є архітектурною пам’яткою далеко не місцевого значення. Серед заслуг владики – активна міжнародна діяльність, залучення до розбудови єпархії допомоги від зарубіжних братів по вірі, налагоджені конструктивні зв’язки з представниками світської влади, дипломатичного корпусу, бізнесменами, інтелектуалами. Особливу увагу владика надає богословській академії, єпархіальній пресі та роботі з молоддю. Великою заслугою є і внесок церкви в допомогу воїнам АТО.
2. Феодор, архієпископ Мукачівський і Ужгородський УПЦ
Архієпископ Феодор втілює у собі найкращі риси православного священика: глибоку духовність, людяність, відданість власному покликанню. Сутужні часи завжди підносять роль священнослужителів. Рейтинги усіх світських влад знижуються, але церква лишається незаперечним авторитетом. Причин тому багато, проте одна з них – наявність таких ієрархів. Ввірена йому Мукачівська православна єпархія – одна з найбільших в області за кількістю вірників. Зараз вона переживає своєрідне відродження, продовжує активно розвиватися, зростати кількісно і якісно, шукає своє нове місце у цьому швидкоплинному світові. Владика відкритий до перемін, зустрічає їх як неминуче випробування, котре посилається кожному Провидінням, аби зробити нас ще сильнішими. Що би не відбувалося, владика Феодор зберігає почуття гумору, котре ніколи йому не зраджує.
3. Марк, митрополит Хустський і Виноградівський УПЦ
Два роки тому піднесений у сан митрополита, він тим самим підносить і значення власної багатостраждальної єпархії. Владика із тих, хто вважає, що про нього мають говорити не так його слова, як справи. Воно й зрозуміло, адже Мараморощина здавна багата духовними традиціями, які мають тут надзвичайно потужне коріння. Цей край дав церкві сотні подвижників віри. Продовжувати їхній поступ – особливо відповідально. Владика став справжнім турботливим і вимогливим батьком для своїх духов-них чад. Повз його увагу не минає жодна справа у ввіреній йому єпархії, яка останніми роками стрімко розбудовується, випереджаючи за кількістю нових храмів і монастирів чимало значно більших і економічно потужніших регіонів. Владика уміє спрямувати творчу енергію своєї пастви у необхідне русло задля загального блага.
4. Антал Майнек, єпископ-ординарій Мукачівської дієцезії Римо-католицької церкви
Мукачівський єпископ-ординарій римо-католицької церкви – один з небагатьох іноземців, який прийшов сюди для того, щоб сприяти розбудові європейського цивілізованого суспільства на Закарпатті. Сталося це рівно двадцять років тому – десь навіть несподівано для нього самого. Своє призначення на дуже непросту кафедру він прийняв після довгих переконувань, коли перебував у каплиці Апостольської нунціатури в Києві й читав Біблію. За цей час він став тут цілком своїм. Організовувати дієцезію довелося майже з нуля, буквально з двох папок документів, а головне – в умовах жорсткої нестачі кліриків. З часом багато вірників закінчили катехитичні курси, організовані владикою у Виноградові, а пізніше – у Мукачеві. Владика має чи не найкращі відносини з ієрархами усіх інших конфесій, представлених на Закарпатті.
5. Варсонофій, єпископ Ужгородський і Закарпатський УПЦ КП
Владика Української православної церкви Київського патріархату самою ситуацією вимушений бути людиною різнобічною. Розбудова церкви вимагає особливого таланту балансування відповідно до євангельсь-кого «Богові – Боже, а кесарю – кесареве». Довелося навести лад у документації, зайнятися будівництвом кафедрального собору, єпархіального управління, храмів у різних районах, налагоджувати у приходах роботу з молоддю за принципом: «Якщо молодь не іде до церкви, тоді церква йтиме до молоді». А ще владика активно зайнявся волонтерством: у кожній громаді створено пункт збору допомоги для військових. Від самого початку свого служіння владика максимально відкритий для пастви і для ЗМІ. На одній з прес-конференцій він заявив: «Я прийшов з політикою відкритих обіймів. Ми – молода церква, вона очищується, оновлюється. Приходять молоді кадри. Хочу, щоб політика любові доходила до сердець насамперед молоді».
6. Ніл, помічний єпископ мукачівської греко-католицької єпархії
На початку 2013 року в Ужгороді пройшла урочиста хіротонія владики-помічника – єпископа Ніла (Юрія) Лущака. Народився владика в Ужгороді.
Минуло три роки із часу призначення до Мукачівської греко-католицької єпархії помічного єпископа Ніла Лущака. Він став наймолодшим греко-католицьким єпископом України і з часу блаженного Теодора Ромжі перший висвячений в Ужгороді на єпископа. Прогресивний, молодий. Ужгородець. Той, хто зріс у цьому місті, знає його, знає життя і потреби своїх земляків, розуміє закарпатців, любить їх і прагне їм служити. Саме тому владика Мілан «вихожував» собі у Римі саме цього помічника. Помічника дають не кожному єпископу. Владиці Мілану – дали.
Сам владика Ніл зізнається, що з часу призначення в його житті суттєвих змін не відбулося, але великою радістю відзначає те, що розширилося коло спілкування. Він і надалі виявляє неабияку скромність у розмові з вірниками, обережність у висловлюваннях і певність у вірі. Він і досі щиро допомагає, вболіває і молиться за кожного українця, який брав участь у подіях Майдану, Революції гідності, а нині відстоює незалежність нашої країни в зоні АТО.
7. Михайло Приймич, кандидат мистецтвознавства, доцент Закарпатського художнього інституту
Найглибший знавець сакрального мистецтва Закарпаття є водночас ревним охоронцем, зберігачем його багатовікової спадщини, натхненним продовжувачем цієї традиції. Брав участь у реставрації не однієї нашої культової пам’ятки – і переконуючи ієрархів та церковні громади у необхідності таких робіт, і консультуючи безпосередніх виконавців, і особисто беручи інструменти до рук. Здійснив не один взірець різьблення для різних храмів. Видав цілий ряд монографій і статей – з історії закарпатсь-ких іконостасів та окремих ікон, історії найдавнішого з нинішніх ужгородських храмів та єпископської резиденції при ньому. Певний час був єдиним в області кандидатом мистецтвознавства, нині готує до захисту докторську дисертацію, в якій повертає до широкого обігу велику когорту призабутих майстрів пензля, показує глибокі духовні витоки їхньої творчості.
8. Шандор Фабіан-Зан, єпископ реформатської церкви Закарпаття
На Закарпатті кальвіністську церкву називають ще реформатсь-кою. Тобто самою назвою вона підкреслює, що відкрита до реформ, до вічних змін. Святий отець розгорнув активну благодійну діяльність із підтримки українських військових. Більшість парафій Закарпатської реформатської церкви організували збір коштів на придбання медичного автомобіля для військових на Сході України. Нещодавно було відкрито музей, архів, бібліотеку реформатської церкви. Шостий єпископ національної церкви угорців Закарпаття має вирішальний вплив на своє співтовариство, що налічує десятки тисяч вірників, які регулярно засвідчують глибоку повагу до пастиря, уважно прислухаються до його отчого слова. Церква має понад 114 громад, ліцеї, понад сотню церковних шкіл (переважно недільних), дитячий будинок, соціальні заклади. Хоча монастирів у протестантів немає, багато їхніх функцій успішно виконують самі громади. Церква утримує два засоби масової інформації, але ще більший влив має живе слово її проповідників.
9. Олег Кириленко, громадський діяч, директор центру «Дорога життя»
Цивілізованість кожного суспільства визначається тим, як воно ставиться до людей, зокрема, до дітей з особливими потребами. Очолювана Олегом Кириленком «Дорога життя» стала справжнім доленосним дороговказом для десятків, якщо не сотень родин. Вона учить жити яскраво, змістовно, з максимальною самовіддачею саме тих, кому це дається найтяжче і хто найбільше потребує нашої допомоги.
О.Кириленкові вдалося згуртувати навколо себе унікальний колектив однодумців, надійних сподвижників, справжніх ентузіастів своєї справи, які вміють повертати радість родинам, запалювати дитячі очі. Сам він не любить слави, висуваючи на перший план своїх педагогів. Але без його організаторського таланту, чуйного серця, вміння вирішувати, здавалося би, безнадійні проблеми – без усього цього унікальний заклад не прожив би і дня.
10. Олександр Дзембас, історик, археолог
Археолог – професія романтична. А бути романтиком у наші апокаліптичні часи під силу тільки сильним особистостям. Бо ж ти відповідаєш за того, кого приручив. Особливо якщо цей хтось – Невицький замок. Олександр Дзембас живе одночасно у двох часових зрізах – середньовіччі та сучасності. Ніхто більше не знає так досконало, буквально на дотик, все про вже рідний для нього замок. Здається, що дослідник має безпосередній прямий зв’язок з його колишніми мешканцями. У сьогоденні же доводиться затято боротися за збереження унікальної пам’ятки, котра вистояла супроти натиску віків, але безсила у двобої з сучасним варварством. За останній рік науковець здійснив цілу серію вдалих піар-акцій, покликаних привернути увагу до замку, що руйнується, зупинити ці негативні процеси.
Наступну публікацію про десятку найвідоміших людей із розділу «Закарпаття мистецьке» читайте 19 грудня 2016 р.
Попередня десятка – ЗАКАРПАТТЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНЕ
Друковану версію журналу «Впливові люди Закарпаття» – ТОП-100 купуйте у кіосках.
