Як смартфони і соцмережі прийшли у церкву
Сучасні технології дедалі більше проникають у релігійні практики християн, порушуючи питання про майбутнє найбільшої в світі релігії.
Коли дев’ять років тому преподобний Піт Філіпс вперше відвідав службу в Даремському кафедральному соборі, його вигнали з церкви за те, що він читав Біблію з мобільного телефону.
Телефони були заборонені у святому місці, і служитель церкви, який звернувся до Філліпса, не міг повірити, що той підглядає у смартфон під час молитви.
“Я трохи образився, – каже пан Філіпс, тепер директор Центру дослідження цифрової теології при Даремському університеті у Великій Британії. – Але це був 2008-й”.
Наступного року Даремському собору виповниться тисяча років. Погляди його керівництва на використання телефонів стали демократичнішими.
“Вони дозволяють відвідувачам фотографувати в соборі чи користуватися мобільниками під час молитов, – каже пан Філіпс. – Сьогодні забороняти людям користуватися смартфонами – все одно, що відтяти їм руку”.
І це не єдине нововведення, пов’язане з технологіями, яке церква запровадила в останні кілька років. Популярність мобільних додатків і соцмереж змінюють відправи культу, і, можливо, трансформують саме поняття релігійності.
Преподобний Ліам Бідл, наймолодший священик у графстві Йоркшир, веде Twitter-сторінку своєї парафії. А його колега створив профіль церковної спільноти у Facebook.
Єпископ Лідса Преподобний Нік Бейнс одним із перших серед служителів церкви почав вести блог, за що навіть отримав прізвисько “єпископ-блогер”.
Ліам Бідл порівнює ставлення Церкви до соцмереж із її реакцією на винахід друкарського верстату.
“Але якщо церква йшла попереду друкарства, сприяла його поширенню, то зараз ми, навпаки, останніми підхоплюємо вже популярну тенденцію”.
Церква переймає онлайн-технології, щоби поширювати свої ідеї і полегшити вірянам духовні практики, зазначає Філіпс. “Але технології, які сформували сучасне покоління, змінюють їхню поведінку і в церкві”, – додає він.
Багато вірян, які прокручують сторінки на мобільниках під час служби, швидше за все, користуються мобільним додатком для читання Біблії – YouVersion.
З моменту запуску програми в 2008 році, її завантажили вже 260 мільйонів разів в усьому світу. Не меншою популярністю користуються подібні додатки для Тори й Корану.
“Перше, що зробили християни, коли з’явився комп’ютер, це оцифрували і завантажили в нього текст Біблії. Мобільна версія Біблії тепер певною мірою замінює книжковий варіант”.
За даними розробників YouVersion, люди провели в програмі понад 4 мільярди годин, і виділили в ній 636 мільйонів біблійних віршів. Але такий спосіб читання Біблії може впливати на розуміння священного тексту, пише «ВВС.Україна».
“У цифровій версії Біблії ви не відчуваєте меж тексту, гірше орієнтуєтеся в його послідовності, адже одразу потрапляєте на те місце, яке задали в пошуку, не маючи уявлення, що було до або буде після”.
Деякі дослідження свідчать, що текст, який ми читаємо з екрану цифрового пристрою, сприймається більш буквально, ніж друкований. Його художні риси, як-от образність та емоційний підтекст, можуть частково втрачатися.
Це має вирішальне значення для релігійного тексту.
“Читаючи текст з екрану, ми схильні пропускати почуття, звертаючи увагу переважно на інформацію, – каже Філіпс. – Але Біблія була написана не для такого читання. Зрештою ви починаєте читати, ніби це Вікіпедія, а не священний текст”.
Дехто вважає, що надто буквальна інтерпретація релігійного тексту може призвести до фундаменталізму. Якщо вважати Буття буквальним описом перших шести днів творіння, вам доведеться повірити, що наука помиляється, зазначає Філліпс.
Поширення соціальних медіа в релігії зменшує потребу в реальному відвідуванні церкви. За даними опитування, проведеного дослідницьким центром Pew, кожен п’ятий католик і кожен четвертий протестант у США рідко або ніколи не відвідує службу в церкві.
Додатки та сторінки в соцмережах з дописами на релігійні теми або цитатами з Біблії сприяють усамітненому духовному спілкуванню, яке відбувається буквально між вами та екраном вашого смартфону.
А можливість вибору означає, що віряни можуть уникати доктрин, які їм не подобаються. Сьогодні багато людей, які вважають себе активними християнами, у суворому сенсі взагалі не вірять у Бога, Ісуса чи діяння, описані в Біблії.
“У добу цифрових технологій виникає новий вид християнства, – вважає Філіпс. – Він наслідує багато чого з етики мирського світу”.
Така форма віри орієнтована більше на благодійний і моральний бік Біблії. Вона покладається на основоположні принципи духовності, а не ідеї про те, що Всесвіт створив всевидючий і всесильний бог.
“Міленіали надають перевагу узагальненому образу Бога, саме тому вони обирають Бога як ідею, а не конкретну людину – Ісуса”, – пояснює Філіпс.
Обмін віршами зі Святого писання в соцмережах дозволяє вірянам знаходити власне прочитання Біблії, а не слухати на недільній месі те, що відібрав для них священик.
Найпопулярніші вірші з Біблії, які виділяють віртуальними закладками користувачі додатку YouVersion, зазвичай, стосуються особистих проблем або боротьби з тривогою, а не уславлення Бога.
Такий підхід до віри, звісно, не новий. Але сьогодні – легше, ніж будь-коли, виробити свій індивідуальний шлях у духовність.
Одним зі способів сучасного переосмислення християнських сюжетів – це створення мемів із біблійними персонажами.
Серія мемів про Ісуса, Story Time Jesus, в якій тексти Євангелія переказувалися молодіжним жаргоном, стала вірусною у 2012 році та досі залишається популярною. Серед інших – історії про Кролика Христа і Ісуса-республіканця.
Багато з цих мемів спочатку були просто жартами, але згодом їх стали використовувати для поширення духовних ідей.
“Звичайно, за допомогою мемів важко передати глибину богословської доктрини, але привернути увагу до важливої ідеї цілком можливо”. Це стосується також і твітів.
Деякі церкви закликають свою паству до лайв-трансляцій проповідей у Twitter.
Та це викликає неоднозначну реакцію. Критики зауважують, що коли людина дописує в соцмережах, вона вже не зосереджена повною мірою на проповіді.
Інші вважають, що серія коротких твітів – не найкращий спосіб представити складні і неоднозначні поняття, і що в таких повідомленнях ідеї стають стереотипними та спрощеними.
Можливо, саме тому Даремський собор і ставився з такою обережністю до мобільних телефонів. А втім, віра сьогодні – і не тільки християнська – все менше зосереджується на фігурі священика за кафедрою.
“Цифрові технології означають двостороннє спілкування. Люди мають певні очікування щодо того, якою має бути їхня релігійна спільнота і які свободи вони матимуть, і церкві доведеться змиритися з цим”.
А втім, релігійні інститути завжди непогано адаптувалися до змін у суспільстві, адже християнство зазнало чимало трансформацій за два тисячоліття своєї історії. Смартфони і соціальні мережі – лише останні з цих змін.
