Школа, секс, наркотики: хто винен у тому, що в Хусті діти по-звірячому вбили матір

Страшна звістка про вбивство 42-річної хустянки неабияк сколихнула громадськість не тільки Закарпаття, але й усієї України.

Пані Наталю в місті знали, як турботливу маму і хорошу дружину. На її сторінці у соцмережі Фейсбук багато світлин із усміхненими дітьми. З усього видно, що вона їх любила.

Отже, перше, про що заговорили краяни після того, як Хустом почали ширитися чутки про те, що жінку позбавили життя власні діти, так це те, що вони стали жертвами нині популярної в Інтернеті гри «Синій кит».

Проте інформацію одразу спростували правоохоронці.

«Подія  до гри в соцмережах із назвою «Синій кит» відношення не має. Йдеться про побутові стосунки між членами родини», – наголосив в.о. начальника Хустської поліції Олександр Капцош.

Як з’ясувалося, родина була благополучною. Мати юних вбивць працювала медсестрою в Хустській районній лікарні, батько – на телекомунікаційному ретрансляторі в Рокосові. Саме в ту рокову ніч чоловіка врятувало від загибелі власне те, що він чергував.

Із етичних міркувань, поки триває слідство, імена дійових осіб у матеріалі замінено. Отже, як прокоментував знайомий 18-річного закарпатця, хлопець не завжди був таким…

«Він дуже добре вчився, школу закінчив із відзнакою. В університеті почав вживати наркотики, пропускав заняття. За це його виключили», – ділиться думками Дмитро.

Однак ще більше не вкладається в голові те, як на матір могла підняти руку рідна дочка.

Зі слів дівчини, яка колись  товаришувала з майбутньою вбивцею, зараз просто їй не віриться, що таке могло трапитись.

«Останнім часом вона могла щось вкрасти від інших. Наркотики не лише вживала, але й продавала, навіть у школі. Про це багато кому відомо, але всі бояться говорити», – запевняє Аліна.

Інша школярка має свою гіпотезу.

«Вони з братом напилися і займалися коханням. На це до кімнати зайшла мати. Вона дуже кричала  на них і погрожувала розповісти батькові», – розповідає Дарина.

Тож що і як насправді відбувалося?

За інформацією відділу комунікації Закарпатської поліції, правоохоронцям зателефонував хустянин і повідомив про зникнення дружини. Він наголосив, що жінка пішла з дому в невідомому напрямку.

«Під час проведення перевірки було встановлено, що вночі 19 лютого в Хусті син потерпілої на ґрунті побутового конфлікту, взяв  дерев’яну скалку та наніс декілька ударів по голові своїй матері.  Пересвідчившись, що вона померла, разом з сестрою виніс тіло жінки на околицю міста та скинув у річку Ріка. Поліціанти спільно з рятувальниками виявили труп у Тисі неподалік села Крива, біля опори автодорожнього мосту. Працівники ДСНС обстежили 2 км дна річки», – йшлося у повідомленні правоохоронців.

Утім трохи іншу версію оприлюднив правозахисник Роман Келемен. Він запевняє, що діти почергово нанесли нещасній 14 ножових ударів  і перерізали їй горло…

«Хлопець скоїв злочин  за попередньою змовою з неповнолітньою сестрою. Причиною стала критика за образ життя. Діти свідомо готувались до вбивства. Тієї фатальної ночі, взявши дерев’яну палку брат ударив жінку в область голови, коли та спала. Після нанесення чисельних тілесних ушкоджень вона ніяк не помирала. Після цього горе-діти вдвох по черзі нанесли матері 14 ударів кухонним ножем в область шиї – перерізали їй горло. Пересвідчившись, що жінка померла, син з дочкою розділи її догола і винесли труп із квартири до річки Ріка (район вулиці Жайворонкова)  і скинули у воду, щоб приховати сліди. Батько, повернувшись додому з роботи, застав дітей сплячими. На запитання: «Де мама?» вони відповідали, що  кудись поїхала. Чоловік почав телефонувати дружині, але її мобільний не відповідав. Тому згодом він звернувся до поліції. Правоохоронці опитали сусідів і один із них зізнався, що помітив закривавлені речі жінки. У помешканні при детальному огляді поліціанти також виявили змиту кров. Це й стало підозрою на те, що злочин скоїли рідні. Відтак з’ясувалося, що планували відправити на той світ і батька, навіть придумали, де викинути труп. Хлопцеві з дівчиною хотілося жити самим у квартирі і на власний розсуд розпоряджатись власним життям» – підкреслив пан Роман.

Уже наступного дня поліція повідомила про нові подробиці справи. Стало, зокрема, відомо, що труп до водойми вбивці тягнули аж кілометр. Щоб ніхто не здогадався, що вони накоїли, загорнули тіло матері в покривало.

Як розповів старший слідчий, який займається кримінальним провадженням, Володимир Белов, діти одразу поводилися  підозріло. Тому їх запросили у відділ поліції. Там вони й зізналися у страшній правді.

«Заявнику здалося підозрілим, чому у вихідний день вдома немає дружини. На місце події виїхала слідчо-оперативна група. Під час огляду було виявлено  на речах плями бурого кольору. У помешканні знаходилася п’ятнадцятирічна дівчина та її вісімнадцятирічний брат. У відділ поліції, куди їх було запрошено через неадекватну поведінку, вони розповіли, що близько третьої години ночі вбили матір. Підставою стало те, що дочка неодноразово скоювала правопорушення, однак жінка не зверталася до правоохоронних органів. А на той раз вже не витримала і сказала, що заявить про злочини у поліцію. Дівчину це насторожило. Тоді вона з братом вирішила позбутися матері. Під час допиту діти зізналися, що хотіли вбити й батька, бо вважали, що жити без батьків їм буде легше», – зазначив поліціант.

Найбільше в цій справі шокує те, що повернувшись додому з річки, в яку викинули труп, брат із сестрою спокійно зайнялися прибиранням у кімнатах. Вони розраховували на те, що злочин зійде їм із рук.

Цікаво, що більшість знайомих родини вважали дітей цілковито нормальними.

Скажімо, сусіди запевнили, що зовнішніх ознак неблагополучності у сім’ї не помічали. Навпаки, їм здавалося, що родина дуже хороша, діти віталися в під’їзді, поводилися ввічливо.

«Не віриться! Щось лихе подумала б про будь-яку іншу сім’ю, тільки не про цю. У нас усіх шок!, – дивується пані Марія. – Не розумію, як так могло трапитись.».

«Ці дітки росли слухняними, вміли шанувати старших, могли запропонувати піднести сумку. Це хрущовська квартира. Ми чуємо кожен вечір, коли хтось піднімається, але такого, щоб це викликало якусь підозру, не було», – крізь сльози коментує пані Наталя.

«Сім’я абсолютно нормальна. Тато гроші заробляє, мама трудилася по півдня, була медиком. Поки діти не підросли, батьки всюди брали їх із собою, разом ходили на природу, в місто. Мали багато хороших друзів. Та настав час, коли хлопцеві з дівчиною захотілося свободи. Тут хорошою альтернативою могла б стати позакласна зайнятість, спортивні секції, ковзанка, басейн. Але де діти проводять у Хусті вільний час? На дискотеках! Щоб було куди адреналін викинути і себе проявити в товаристві однолітків. Якщо хтось думає, що для молоді достатньо встановити в центрі кілька лавиць і забезпечити доступ до Інтернету, то дуже помиляється.  Отже юнь п’є, палить, вештається абиде, вживає наркотики. Батьки про все чомусь дізнаються в останню чергу. Але на дітей не звертає належної уваги ні школа, ні влада, ні структури, покликані цим займатися», – каже пані Магдалина.

Класний керівник школи, де навчалася дівчина наголосила: «У мене враження про неї хороше, як про ученицю. Із п’ятого  класу я керівник цього класу і не мала з нею якихось проблем. Спокійна дитина, ні з ким у класі не конфліктувала. Вчилася в міру своїх можливостей. Є досить талановитою, навчання їй вдавалося. Трішки лінькувата, деколи недоучувала, але якихось ексцесів з нею не виникало. І я, і діти дуже вражені».

Незрозуміло, як то у школі не знали про те, що дівчина цупила від інших речі, що біля навчального закладу торгувала наркотиками.

Звичайно, про продаж заборонених препаратів у освітніх установах міста  над Тисою відомо багатьом. Такий «бізнес» має місце в Хусті вже більше десятиліття. Проте мова йде про іншу школу. Але від цього проблема не втрачає актуальності. Торгують наркотиками і біля сільських «храмів науки»…

При цьому у жодну школу міста протягом останнього часу для профілактичних бесід правоохоронців не кликали.

Зараз же батьки б’ють на сполох, побоюючись за майбутнє  своїх дітей… однак у високих кабінетах їх чути вперто не хочуть, називаючи очевидні факти вигадками ЗМІ.

Загалом освітяни коментувати подібні ситуації не люблять, бо такі історії, із їхніх же слів, підривають рейтинг навчальних закладів. Як не прикро, та людська логіка така, що простіше відхреститися від проблеми, ніж шукати шляхи її вирішення… та й радянину викоренити з освіти дуже важко.

Без сумніву, у першу чергу відповідальність за наркоманію лягає на плечі не вчителів, а батьків. І це справедливо. Вихованням своїх чад передусім повинні займатися найближчі люди. Проте вирішити непросту проблему можна лише завдяки спільним зусиллями і батьків, і освітян, і поліції. Та й діяти всі повинні злагоджено, інакше через кілька років наслідки можуть набути неабиякого масштабу.

На жаль, самі школярі говорять про те, що трапилося в Хусті неохоче. Вони бояться, що юна вбивця, оскільки вона є неповнолітньою, може опинитись на волі і жорстоко розправитися з тими, хто про неї мовив «лихе слівце».

«Не хочу нічого казати. Ми однолітки, просто  вчились у різних класах», – переконує Віктор.

«Ми майже не спілкувались, вона абсолютно нічим не відрізнялася від інших дітей», – каже Василь.

Утім… справа не тільки в цій дівчині… і не тільки в цьому випадкові.

Наркоманія – це хвороба не однієї людини, це – недуга суспільства!

Всесвітня організація охорони здоров’я нараховувала в Україні понад півтора мільйона наркозалежних різного ступеню тяжкості. Серед старшокласників частка тих, хто вживає дурман, навіть більша, ніж у державі в цілому, заявляють у Міністерстві охорони здоров’я. Експерти вважають, що ця тенденція перш за все є проявом соціальних проблем.

Крім того, ще у 2003 році Організація Об’єднаних Націй віднесла нашу державу до 24 країн світу, які потребують термінової допомоги через високий рівень вживання наркотиків. МВС, зі свого боку, наводить статистику, згідно з якою кожен сьомий кримінальний злочин у нас коїться у сфері вжитку наркотиків. Як стверджують  громадські активісти, держава легально виробляє та імпортує набагато більше наркотичних препаратів, аніж потрібно для лікування. Міжнародні організації, серед яких Альянс ВІЛ-СНІД, оцінюють річний обіг наркотичних препаратів в Україні у два мільярди доларів, а денну дозу пересічного наркомана – у 20 доларів. Наголошують вони й на «кришуванні» наркобізнесу з боку як представників влади, так і силових структур.

Що ж стосується  хустського кримінального дуету, то парочку триматимуть під вартою до 20 квітня. Обох вбивць направлено на проходження судово-психіатричної експертизи. Слідство у справі поки що триває. Далі на горе-дітей чекає суд. За умисне вбивство брат із сестрою можуть відправитися за ґрати на строк від десяти до п’ятнадцяти років або ж взагалі отримати довічний термін ув’язнення.

Марина АЛДОН, газета «НЕДІЛЯ», ексклюзивно для zakarpatpost.net