На Закарпатті – весняний шафрановий сезон

Він триває з початку березня і практично до кінця квітня. Спочатку розквітають крокуси в низинній частині області, а вже в квітні – гірські шафрани. Що вище в гори, то пізніше починається цвітіння лілових квітів. А квітка, скупчившись на певній території, утворює галявини, від яких не відвести погляду.

Так, на Закарпатті є кілька суцільних килимів, які в сезон приваблюють охочих зробити світлину на пам’ять. Біля села Олешник на Виноградівщині – одна з таких галявин, де поміжне густо насаджених дерев, через які легко проходять сонячні промені, розсипані тисячі фіолетових квітів.

У цій місцині шафрани Гейфеля називають ще масляники. Щоправда, цю назву місцеві жителі пояснюють по-різному. Одні – тим, що квітка має маслянистий вигляд. Інші – через період розцвітання, це, як правило, період передвеликоднього посту, так звана масниця, чи масляна.

В урочищі Липів на висоті понад 1300 метрів над рівнем моря сніг сходить у квітні, тоді й з’являються шафрани, або як їх називають на Рахівщині, брендуші. Високогірні шафрани облюбували дикі тварини, які водяться в тутешніх лісах, розповідають лісівники. Для звіра це додатковий харч, який містить крохмаль. Кабани розривають ґрунт і знаходять цибулинки, які й з’їдають.

Саме через любов диких кабанів – вепрів – на Мукачівщині в урочищі Березинка, де розкинулася ще одна галявина крокусів, – ці квіти називають не інакше як вепрени.

Крокуси добре почуваються на підзолистому дерновому ґрунті. Переважно квіти фіолетові, але час від часу на галявинах можна побачити й поодинокі білі шафрани. Лісівники підмітили, крокуси змінюють межі свого поширення, себто «мігрують».

Шафран Гейфеля занесений до Червоної книги України як зникаючий вид. Ранньовесняні квіти, незважаючи на заборону та штрафи, часто зривають та продають. Зірвана рослина може простояти у воді всього кілька годин, наголошують ботаніки. Натомість у природі квітне протягом двох-трьох тижнів у залежності від погоди.

Якщо шафран виривати з бульбоцибулиною, то популяція крокусів потроху виснажується. Єдине місце, де шафрану загрози менше, це високогір’ї Карпат. Бо дістатися до вершин людям складно. І що складніше, то більша популяція крокусів.

Загалом у світі є кілька сотень видів шафранів. Окрім природних, які поширюються самостійно, є декоративні, а також ті, які вирощують для прянощів та ліків.

Але шафрановий сезон не завершується навесні. У жовтні на Закарпатті розквітне ще один вид шафрана – банатський. Він також зникаючий і поширений на значно менших площах, ніж весняний крокус.

Тетяна ЛЕШКО, газета «НЕДІЛЯ», спеціально для zakarpatpost.net