ТОП-10 найкращих місць у Карпатах, де варто відпочити з дітьми
Усі діти різні, як і батьки та їхні уявлення про те, коли починати, як готуватися до подорожі, куди і як далеко їхати, яке дозвілля пропонувати дітям.
Тетяна Олійник, співзасновниця туристичної фірми Karpaty.Travel, для “Української правди. Життя” підібрала цікаві “дитячі” напрямки в українських Карпатах.
СВІТ НАВКОЛО ТЕБЕ: ЗООПАРКИ ТА ЗООКУТОЧКИ
Тварини – це завжди хіт для дитячої аудиторії, особливо міської.
По-перше, це цікаво.
По-друге, численні дослідження психологів підтверджують, що спілкування з братами нашими меншими впливає на дітей позитивно.
У багатьох готелях і садибах зеленого туризму у Карпатах є свійські тварини – корови, кози, коні, кролики. Дехто облаштовує зоокуточки із дикими тваринами, подекуди навіть екзотичними.
Пам’ятайте, що тварин у неволі людською їжею – булочками, солодощами, чіпсами – годувати не можна!
У зоокуточках вам дадуть або продадуть спеціальний корм.
При деяких національних парках (наприклад, Галицький, Синевирський) є реабілітаційні центри для диких тварин, які отримали травми, зазнали жорстокого поводження людей, або дитинчат, які залишилися сиротами. Там можна не лише помилуватися звірятками, але й навчити дітей відповідальному ставленню до природи.
Центр реабілітації диких тварин Галицького національного природного парку, де опікуються різними тваринами і птахами (зараз там більше сотні мешканців).
 |
| Фото Центр реабілітації диких тварин Галицького національного природного парку |
Серед тамтешніх старожилів – вовчиця Петра, лисиця Аліса, тхір Фредик.
З останніх надходжень – трирічний самець куниці кам’яної.
Науковці нацпарку проводять екскурсії, заняття з орнітотуризму. Для доброчинців є спеціальна програма шефства над тваринами.
Тих “пацієнтів”, які надаються до самостійного життя після травми і відповідного лікування випускають на волю. У протилежному випадку – якщо травма складна або тварина ручна і не пристосована до життя у дикій природі – тварини залишаються жити в центрі.
Галицький нацпарк – найстаріший природний заповідник в Україні, заснований іще у 19 ст. графом-меценатом Володимиром Дідушицьким. При НПП працює також Музей природи.
Реабілітаційний центр бурого ведмедя, НПП Синевир.
Спеціалізований центр реабілітації бурого ведмедя, створений у природному для них середовищі – у гірському лісі неподалік від знаменитого озера Синевир.
 |
 |
Бурий ведмідь – споконвічний мешканець Карпатських гір, він навіть зображений на гербі Закарпаття.
На ділянці у 12 га їх утримують майже два десятки. Екскурсії не проводять, але є стенди з історіями клишоногих мешканців центру.
Колекція земноводних Музею природи і Форельне господарство Карпатського біосферного заповідника (м.Рахів).
Карпатський біосферний заповідник – один із найбільших в Україні, частина його лісових масивів – букові праліси – охороняється ЮНЕСКО як об’єкт всесвітньої природної спадщини (це єдиний такий об’єкт в Україні).
 |
| Карпатський біосферний заповідник |
У музеї розкажуть про Карпати, геологічні процеси, які їх сформували, гірську флору і фауну. Форельне господарство займається розведенням риби для подальшого запліднення водойм.
Відвідувачі можуть дізнатися про особливості фауни гірських річок і погодувати риб спеціальним кормом. До речі, до об’єктів КБЗ відноситься також знаменита Долина нарцисів у околицях Хуста.
У заповіднику розроблено кілька екологічних стежок, де у супроводі науковців можна побачити багато цікавих природних об’єктів.
Вольєр з оленями, зоокуточок та візит-центр Карпатського національного парку у Яремче (Івано-Франківська область) – іще одна атракція у одному із найвідоміших карпатських туристичних містечок.
 |
| Фото Карпатського національного парку |
Яремче було популярним туристичним напрямком іще від радянських часів: узимку сюди полюбляли приїжджати покататися на лижах, улітку – відпочити в горах. У візит-центрі вам розкажуть про природу краю.
Зоопарк “Лімпопо”, розташований у селі Меденичі Дрогобицького району Львівської області.
Це найбільший приватний зоопарк області, де проживає понад 500 тварин – представників різних видів фауни з різних континентів світу, в тому числі з Південної Америки й Австралії. Є досить рідкісні тварини, зокрема білі леви і тигри, лемури, сурикати, велика колекція мавп і птахів.
Страусина ферма біля Хуста (Закарпатська область) – найстаріше в Україні господарство, що займається розведенням страусів (існує вже майже 15 років). Розташоване біля окружної дороги міста Хуст. Можна погодувати птахів і випробувати на міцність страусяче яйце.
 |
Окрім страусів, тут є також кілька кізочок і поні.
Оленяча ферма у селі Іза (Закарпатська область) – тут розводять плямистих оленів. У господарстві понад сто тварин, завезених із Далекого Сходу. Раніше їх розводили для виготовлення ліків з рогів (роги спилювали щороку). Тепер ферма працює переважно як туристична атракція.
Зоокуточок у Оброшино біля Львова (Пустомитівський район) – сімейство оленів та декілька вольєрів із птахами у старому дендропарку, що був заснований іще у 1730 році.
У дендропарку є також цікава пам’ятка львівського бароко – літня резиденція львівських архієпископів (поч.18 ст.).
СЯДУ У ПОЇЗД, ХАЙ СОБІ ЇДЕ: ПІЗНАВАЛЬНІ МАНДРІВКИ
Вузькоколійки колись були провідниками цивілізації у важкодоступних гірських районах Карпат. Тепер їх вважають старомодним видом транспорту, і залишилося вузькоколійок зовсім небагато.
Але вони й досі приваблюють любителів техніки, романтики і чудових краєвидів. А для дітей поїздка на такому поїзді може стати захопливою пригодою.
Центр спадщини Вигодської вузькоколійки (село Вигода, Івано-Франківська область) – мультимедійна інтерактивна експозиція, присвячена історії залізниці у Карпатах.
Її почали будувати за часів Австро-Угорщини для транспортування лісу.
 |
 |
Деякі мости-віадуки, збудовані іще “за цісаря”, функціонують і досі (зокрема, кілька таких віадуків можна побачити у Ворохті). Що ж стосується центру у Вигоді, він створений зовсім недавно за підтримки Євросоюзу із використанням сучасних технологій і інтерпретаційних технік.
Також при центрі діє Еко-школа для юних натуралістів 11-17 років. Програму Еко-школи розроблено із використанням досвіду природничих шкіл Фінляндії.
Музей історії залізниці у с.Колочава (Закарпатська область).
Єдиний на Закарпатті музей такого типу складається з раритетного паротяга та кількох вагонів, кожен із яких відтворює процес транспортування у різні історичні періоди.
 |
У Колочаві зберігся коротенький відрізок колій (800 м), на яких можна покататися.
 |
Також у музеї є діюча механічна дрезина. Загалом Колочава – єдине в Україні “село 10-ти музеїв”, тому там є що подивится і дітям, і дорослим.
 |
Мережа карпатських вузькоколійок: Вигодська (знаменитий “Карпатський трамвай” – від с.Вигода до с.Сенечів), Боржавська (від Іршави до Виноградова), а також Колочавська.
“Карпатський трамвай”, найдавніша з діючих вузькоколійок в Україні, проходить мальовничими долинами річок Мізунька і Свіча. Як туристична атракція діє з 2003 року. Під час зупинок можна скуштувати мінеральну воду “Нафтуся” з бювету. Боржавська вузькоколійка досі використовується для регулярних перевезень, є також спеціальні екскурсійні подорожі вихідного дня для туристів.
Дитяча залізниця у Львові навколо Стрийського парку, яка працює для дітей і на якій працюють діти із Гуртка залізничників (звісно, під наглядом дорослих). Покататися на цій залізниці можна у вихідні та святкові дні з травня по вересень.
 |
| Фото inlviv.in.ua |
Подібну атракцію в Ужгороді зараз реставрує група ентузіастів.
ГОРИ КЛИЧУТЬ: АКТИВНИЙ ВІДПОЧИНОК НА ПРИРОДІ
Складність пішохідного маршруту для дітей – річ дуже індивідуальна, яка залежить від віку дитини, її стану здоров’я та звички до тривалих прогулянок.
Тренована дитина віком від 5-ти років може пройти 10 км і більше. Ми бачили в горах навіть немовлят (звісно, їх несли у спеціальних рюкзаках) та 3-4-річних, які із задоволенням йшли самі.
Ходити в походи з дитиною варто починати з коротких легких маршрутів. Багато таких стежок є в околицях Яремче, Микуличина, Татарова.
У таких вилазках діти іще й із задоволенням можуть “пастися”, бо в цих місцях є багато малини, ожини і чорниці.
Добре сплануйте маршрут, будьте готові нести дитину і її речі, якщо вона втомиться, і не забувайте як слід захищати її від сонця – воно в горах активне.
 |
| Скелі Довбуша В Яремчі |
Щоб спростити гірську прогулянку для дитини, можна проїхатися на витягу.
Багатокрісельні гірські витяги, де дорослі можуть сісти разом із дитиною і які працюють улітку, є на курортах “Буковель” (Івано-Франківська область), “Захар Беркут” (село Волосянка, Львівська область), а також у Пилипці, Міжгір’ї, на горі Красія в селі Вишка (Закарпатська область).
 |
| Витяг “Захар Беркут” |
 |
| Витяг у Пилипці |
Інші витяги, навіть якщо вони і функціонують улітку, – однокрісельні, на них відправляти дітей самих не варто.
Активний відпочинок і екологічно орієнтовані активності пропонують деякі літні табори.
Ціла агломерація літніх дитячих закладів є у Буковелі (міжнародний дитячий центр “Артек Буковель”) та навколо нього (“Дитяча республіка Deluxe” у Татарові, туристично-оздоровчий комплекс “Едельвейс” у Микуличині).
 |
| Дитячі майданчики є в багатьох садибах |
 |
Це все сусідні села в Івано-Франківській області.
На Львівщині кілька дитячих таборів є у Трускавці.
Досить відомий заклад – “Карпатське левеня” у нацпарку “Сколівські Бескиди”.
Еко-табір Летня кемп у селі Летня (Дрогобицький район Львівської області) розташований на території ферми з вівцями і козами.
Туристичний кемп “Білий бізон” на Дністрі (Тернопільська область) має регулярні походи для сімейного відпочинку – дітей і батьків: “Вихідні на Дністрі”, “Дитяче чумакування на Дністрі”, а також дитячий табір “Чомученята на Дністрі”.
 |
 |
Також побіжно згадаю про місця, де є атракціони і альпін-парки. Почну з Івано-Франківської області.
Наймасштабніший у цьому плані, звісно, той-таки Буковель. Неподалік від Буковелю, у Ворохті, є zip-line для дітей.
Альпін-парк є також у готелі “Вільні вітри” (Осмолода) – дорога до Осмолоди не дуже добра і з дітьми може бути трохи складно в процесі, але місцева природа варта випробувань.
На Львівщині: у самому Львові є атракціони і три зони лазанки у Парку культури та відпочинку і мотузковий парк у “Знесінні”; розважальна дитяча зона є й у готелі “Вежа Ведмежа” у Волосянці.
 |
На Буковині у селі Мигове є ролердром, скеледром та лазанка.
На Закарпатті парк атракціонів є у селі Пийтерфолво. Дитячі майданчики та басейни є у багатьох готелях і садибах, і щороку їх стає дедалі більше.
НАЗАД В МАЙБУТНЄ: ІСТОРІЯ І ТРАДИЦІЇ
Дітей, які захоплюються історією і середньовіччям, безумовно зацікавлять подорожі по замкам.
Класичний маршрут навколо Львова називається “Львівська підкова” і включає замки в Олеську, Підгірцях і Золочеві. Багато цікавих замків є і на Закарпатті, наприклад Сент-Міклош у Чинадієвому, Паланок у Мукачевому, Ужгородський замок.
У Сент-Міклоші щороку проводять фестиваль середньовічної культури “Срібний Татош” із лицарськими змаганнями, танцями і забавами.
Відчути дух українського середньовіччя можна на фестивалі історичної реконструкції “Ту Стань!”, що проходить у селі Урич на місці давньоруської наскельної фортеці (Сколівський район Львівської області).
 |
| Фестиваль історичної реконструкції “Ту Стань!”у селі Урич |
Цього року фестиваль відбудеться 5-7 серпня, організатори підготували спеціальну дитячу і освітню програми.
Завдяки нещодавно відремонтованій дорозі, добирання від Львова до Тустані значно спростилося і займе дві години.
З нашого досвіду організації турів, як дітей, так і дорослих завжди цікавлять майстер-класи традиційних ремесел – кераміки, ткацтва.
 |
| Майстер-клас із виготовлення косівської кераміки |
Найбільш автентичний досвід можна отримати у столиці гуцульських ремесел – Косові та сусідньому селі Яворів, відомому своїми ліжниками. Місцеві майстри охоче діляться своїми знаннями і досвідом.
На тій самій Косівщині є село Космач, де відбувається цілий фестиваль “Космацька писанка”.
Музеї традиційної культури під відкритим небом: окрім знаменитого Пирогова під Києвом, скансени є також в Ужгороді, Львові (Шевченківський гай), селі Крилос біля Галича, у Чернівцях, у селах Тисобикень (більше з фокусом на угорську культуру і традиції) і Колочава на Закарпатті.
У багатьох селах є хата-музей, яка дає уявлення про традиційний побут – як, наприклад, знаменита автентична гуцульська ґражда у Криворівні, де знімали фільм “Тіні забутих предків”.
У селі Зарічово (Перечинський район, Закарпаття) є лемківська садиба-музей, в ній же можна домовитися про відвідини музею ромської культури на території ромського поселення.
