У Закарпатті починають цвісти горіхи
Горіхи закарпатці називають золотими зернятами. З вирощування дарів природи у нас живе багато краян. Коштують зернини дорого і користуються в інших областях та в країнах Європи великим попитом. Тож останнім часом багато хто засаджує городи не яблунями, а горіхами.
В Ужгороді їх також чимало – і не тільки в приватному секторі. Плодові дерева ростуть і на окремих вулицях.
Місцеві радіють, що зараз саме цвітуть дерева, на яких фактично навіть немає квітів.
«Самі горіхи я широко використовую в кулінарії. Готую з них тістечка, присипаю нашу традиційну страву – гомбовці. Зернини дуже корисні і містять багато вітамінів», – розповідає zakarpatpost.net Ольга Дронь. – Цей продукт має бути в щоденному раціоні кожного з нас. У горіхах міститься велика кількість білка, корисних жирів, клітковини, антиоксидантів, рослинних стеролів, а також ряд вітамінів і мінералів».
Жінка каже, що у зелених незрілих плодах волоського горіха вітаміну С більше у шість разів, ніж у ягодах смородини, і в дев’ять разів, ніж у шипшині.
«Навіть листя має антимікробну дію, настоєм із нього лікують гнійники. Для цього беру дві столові ложки подрібненого листя, заливаю склянкою окропу і протираю проблемні ділянки шкіри. А ще при запаленні лімфовузлів можна прикладати горіховий цвіт, наклавши зверху теплу пов’язку», – радить ужгородка.
Крім того, цвіт горіха жінка додає в зелені коктейлі, які готує з одного банану, яблука, 300 грамів води, ложки меду та двох сережок із горіхового дерева.
«Розповідають, що, коли білі люди оселилися в Австралії й освоювали землі, вони якось надибали на поселення аборигенів. Там переважно росли дикі горіхові дерева. Члени експедиції помітили, що дикуни харчуються переважно горіхами, а живуть 100 і більше років! Адже не секрет, що горіх вважається еліксиром довголіття, а також, що під ним не водяться комарі»,- заявляє Ольга Дронь.
