Закарпатські реалії. Хочеш вчитися? Готуй гроші!
Вступна кампанія – гаряча пора для молоді
Сьогодні вища освіта стала майже суспільною параноєю. «Хоч зараз дипломовані спеціалісти і низькооплачувані, та скоро все зміниться!» – саме таким «залізним аргументом» переконують дорослі своїх чад, виряджаючи на навчання до вишів. Утім… літо – гаряча пора для абітурієнтів, адже починається вступна кампанія і кожен вчорашній школяр повинен рішуче заявити, ким хоче стати… Але чи життєвий вибір є справді свідомим рішенням дітей, чи все ж волею дорослих?
Вибір спеціальності залежить від статків родини
Зараз у нашій державі маса навчальних закладів: як державних, так і приватних. Тільки в Закарпатті – з десяток вишів, а ще стільки ж філій. Звичайно найчастіше наша молодь обирає виші, які квартирують у межах області, як-не-як вдома навіть дим солодкий.
Але на державне замовлення зможуть вступити не більше 10 відсотків абітурієнтів. Усі ж інші мають можливість навчатися тільки на комерційній основі. Тож якою є вартість навчання для «контрактників»?
Цьогорічні ціни у найвідомішому ВУЗі області – УжНУ у межах України середні. Приміром, медфак готує справді «золотих» стоматологів – за 20750 гривень на рік, факультет міжнародних відносин – країнознавців – за 10700, юрфак – правознавців – за 13950 гривень, фізична реабілітація коштує 11500 гривень, лікувальна справа – 20500, фармація – 12500, психологія, туризм – 10200, менеджмент і маркетинг – 9200, журналістика і реклама та зв’язки з громадськістю – 7500, гуманітарні науки – 6500.
У Хустському КІП навчання залежно від факультету коштує в межах 6500 гривень. А от у Київському національному університеті імені Т.Шевченка залежно від напрямку «граніт науки» обходиться в 25-44 тисячі гривень. При цьому вартість навчання порівняно з минулим роком подорожчала на третину. У Львівському національному університеті імені Івана Франка вивчення англійської обходиться в 18008 гривень, німецької, іспанської, французької – в 13206 гривень, журналістики – 11606 гривень. А рік навчання на юридичному факультеті Харківського національного університету імені Каразіна вартує 19760 гривень. Стільки ж коштує вивчення філологічних дисциплін (англійської, французької та німецької мов).
Звичайно, ціни чималі… тож батькам варто запастися не тільки терпінням, але й грошенятами.
За кордон – без ЗНО
Зараз дуже популярною є реклама навчання за кордоном, де не потрібні результати ЗНО. Утім європейська освіта далеко не завжди обходиться закарпатцям безкоштовно. Існує чимало прихованих «підводних каменів», об які розбиваються мрії нашию юних співвітчизників, коли вони опиняються один на один із приймальною комісією того чи іншого зарубіжного вишу.
Перше, це – треба мати цілий пакет документів, подолати на шляху до мети ряд бюрократичних перепон. По-друге, неодмінно слід володіти як мовою держави, де хочеться «гризти» граніт науки, так і англійською. По-третє варто вивчити ринок цін у європейських вишах.
У цьому році, зокрема, для українців істотно знизили ціни ряд ВУЗів Польщі. Скажімо, навчання в Лодзінському університеті коштує від 1000 євро на рік. При цьому, найдешевшою є журналістика, а найдорожчою – комп’ютерна графіка. Студіювання наук у Краківському педагогічному та Люблінському політехнічному університетах коштує майже так само.
Набагато вигіднішим варіантом є Чехія, де навчання у державних вишах є безкоштовним для всіх студентів, включаючи іноземців. Існують, правда, правда певні види додаткових платежів. Однак вони не є надто високими.
Бюджетну вищу освіту можна отримати і в Угорщині. Але в загальному навчання вартує від 5000 доларів на рік. Крім того, випускники багатьох угорських університетів отримують одразу два дипломи, а це дає прекрасний шанс для міжнародної кар’єри.
У Франції ж ціна навчання в державних університетах залежить від освітнього рівня: бакалаврат – 177 євро, магістратура – 245 євро, докторантура – 347 євро на рік. А от у США, Канаді чи Австралії іноземці платять за здобуття знань щонайменше 10 000 доларів на рік.
Чи в дипломі щастя?
Навчання – це, звичайно, добре, але чи залежить життєвий успіх і статки людини від наявності диплома? Звичайно, часом документ про закінчення вишу справді стає перепусткою до країни мрій. Але, з іншого боку, далеко не всі забезпечені і впливові люди були колись студентами Оксфорду чи Кембриджа, а з тих, хто був – не всі дійшли до «фінішної прямої».
Скажімо, «батько» найпопулярнішої у світі соціальної мережі «Facebook» Марк Цукерберг кинув навчання в університеті, але завдяки пристрасті до програмування прославився на весь світ.
А засновник британської корпорації «Virgin Group» Річард Бренсон взагалі у 16 років вирішив більше не відвідувати школу, захопившись бізнесом. До речі, ще одного комп’ютерного генія Білла Гейтса, який став автором суперкорпорації «Microsoft», через два роки навчання у Гарварді було відраховано за неуспішність. Подібна доля спіткала й піонера IT технологій Стіва Джобса, і засновника та керівника комп’ютерної компанії «Dell» Майкла Делла, і багатьох інших успішних людей.
Тож чи в дипломі щастя? У кого як… принаймні відповідь на це риторичне питання у кожного своя.
Марина АЛДОН, zakarpatpost.net
