Прихована небезпека. Що думають закарпатці з приводу дитячих щеплень
Діти помирають і стають каліками після щеплень, а лікарі запевняють, що вакцини не винні
Закарпатців знову закликають робити щеплення. На цей раз лякають епідемією кору. Хоча торік ситація була подібною, правда, тоді говорили про інші вірусні недуги. Багато хто з батьків вважають вакцинацію дітей «святою» справою. На чи насправді безпечними є такі препарати для здоров’я малюків?
На кінчику голки – вірус чи цілющий еліксир?
Лікарі стурбовані, кажуть, що на Закарпатті протягом цього періоду кір виявили у 10 осіб, шестеро з яких захворіли у червні, нагадують, що в Одесі від ускладнень після кору вже померло двоє неповнолітніх.
Але що думають із приводу вакцинування самі краяни. Адже випадки реакції малечею на препарат трапляються постійно.
-Син мав реакцію на щеплення, спав протягом трьох днів. Коли ж ми насилу його пробуджували, ходив, як п’яний. Дитинку заносило, він хитався, був дуже млявий. Пішли на прийом до невролога в Хусті. Лікарка сказала, що вона ніяких симптомів недуги не бачить. Поїхали в Мукачево, а там повідомили, що на превелике щастя ми вчасно звернулися за допомогою. Сина могло паралізувати. Йому одразу ж призначили крапельниці і різні уколи. Після цього випадку – ніяких щеплень! Дочку вакцинулави в Будапешті, – розповідає Олена Добош.
Подібна прикрість трапилася і в родині Шутко.
-Дочка мала реакцію на каплі від полієміліту! Дитина плакала так, що захлиналася, синіла, не могла дихати, втрачала свідомість. Неврологи їй ставили різні діагнози. Ми тривалий час лікувалися безрезультатно. Нам прописали сильні препарати, від яких дитя як наркоман, не могла нормально жити. До речі, маю знайомих зі схожою ситуацією. Медики їй казали, що дитина переросте. Зараз їй 1 рік і 8 місяців. Такий стан буває справді рідше (не втрачає свідомість вже десь чотири місяці). Після цього… щеплення не робили вже півроку, може, і більше. На початку ж дитина непритомніла по три рази на добу, – запевняє пані Наталія. – Таку реакцію пов’язую з тим, що вакцинували дочку тоді, коли в неї коли прорізалися зуби. Проте вакцина в місті з’явилася саме і той час і ми вирішили не зволікати. Нам казали, що реакції бути не може.
Проти вакцин виступає й інша мама, Вікторія Юрик.
-Нашим дітям роблять щеплення від туберкульозу в пологовому будинку. І що? Ми на першому місці за захворюваністю на туберкульоз! Я особисто зіштовхувалася з дітьми, які пережили побічні ефекти… і живуть із цією проблемою донині. У сусідського хлопчика в 14 років «свинка». Але ж щеплення він має! Однозначно, що вакцинуватися потрібно тоді, коли людина їде до Африки, або в Азію. А в Україні… по-перше, вакцини дешеві і не перевірені належним чином (наші діти – це піддослідні кролики), по-друге, від багатьох препаратів відмовилися у європейських країнах, а ми купуємо весь непотріб. Вважаю, що на кожному континенті, у кожній державі мають розроблятися власні вакцини. У нас же різний рівень життя і різні соціальні проблеми та недуги. Кажуть, що туберкульоз – не хвороба бідних. Але ж в Україні хоч із щепленнями, хоч без них, але хворіють, навіть якщо людина живе в належних умовах. Мої діти не мають щеплень і в них застуда проходить за три дні, а при епідемії грипу вони не хворіють, – розповідає жінка.
Проте такої думки далеко не всі.
Вакцини рятують людські життя
Розбіжності у поглядах – це нормально, адже всі ми різні. Отже, деякі мешканці міста «двома руками» підтримують вакцинацію.
-Своїм дітям щеплення роблю, завжди цікавлюсь випадками щодо реакції від вакцинації, але маю власну думку, свою голову на плечах, а не сліпо слідую тому, що пишуть у ЗМІ, керуюсь виключно тим, на що і коли реагує саме моя дитина. Думаю, зі мною багато хто не погодиться, але я буду й надалі вакцинувати дітей, – запевняє Лідія Бриль.
У лікарів з цього приводу, звісно, своя позиція. Але навіть вони розуміють, що інколи наслідки щеплень можуть бути непередбачуваними.
-Трапляється, батьки категорично налаштовані проти щеплень і не хочуть чути жодних аргументів. Здебільшого – це люди, яким просто бракує знань, – стверджує дитячий імунолог Тетяна Черняк. – Якщо дорослі дбають про здоров’я своїх дітей, вони ніколи не будуть ризикувати їхнім майбутнім, – пояснює лікар. – Адже жити з думкою, що ваше чадо може захворіти, тим паче – отримати ускладнення, дуже важко. Хіба не краще перестрахуватися? Епідемія чи підвищена захворюваність на певну інфекцію зазвичай не триває день-два. Цей період, як каже медик, затягується на кілька місяців. Настає час, коли батьки усвідомлюють серйозність проблеми, звертаються у поліклініку і хочуть, аби їхню дитину якнайшвидше щепили. Проте тоді гарантій – уже набагато менше».
Отже, робити дитині щеплення чи ні – справа індивідуальна, однак перед важливим кроком усе ж варто добре подумати і принаймні не вакцинувати малюка під час хвороби. Прислів’я, що клин клином вибивають актуальне не завжди…