Як ужгородці виживають на смітниках

[Total: 0    Average: 0/5]

На жаль, далеко не всі краяни живуть у достатку.

Так було й раніше, так є й тепер.

Утім безхатченків стає все більше і більше.

Нерідко містяни від бомжів зазнають неабияких незручностей. І це не нав’язливе випрошування подачок, а справжні крадіжки.

Зокрема, нещодавно набув розголосу випадок про те, як 42-річний безпритульний украв із одного з ужгородських ресторанів контейнер для сміття. Подібних фактів, між іншим, чимало, утім краяни не завжди звертаються до поліції та й злодіїв не все знаходять.

Правоохоронці до безпритульних доволі лояльні – якщо не крадуть, їх не чіпають. А примусити працювати сьогодні ніхто нікого не може – у нас демократія… і безробіття. Нерідко одежу та харчі вони собі знаходять прямо у нас під ногами, або в урнах для побутових відходів.

Це сумно, але це так.

Навіть за зони впливу між ними нерідко точаться війни. До того ж – не тільки в Ужгороді. Днями в Мукачеві двоє бомжів вбили свого старшого колегу із-за того, що не могли поділити між собою сміттєвий контейнер. Тіло 53-річного чоловіка було знайдено у будівлі колишньої котельні. Вбили нещасного двоє «колег» – 18 та 52-річні. Вони перестріли свою жертву на вулиці і побили. Після цього пішли до колишньої котельні, де мешкав безхатченко, взяли спочатку молоток та нанесли ним кілька ударів, а після добили його стільцем. Чоловік внаслідок отриманих травм помер на місці події. Після скоєного обидва втекли до міста Стрий Львівської області.

Досить схожий ексцес трапився мав місце й на Хустщині. Тоді безпритульні просили милостиню біля одного з монастирів. Одному з них не сподобалося, що товариш заробив більше. Тож увечері він вирішив відібрати кошти. Але той не віддавав. Тоді безхатько спробував зробити це силою. І так лупцював старшого за себе «колегу», що той помер.

Подібні розбірки можуть пригадати й ужгородці.

Наприклад, кілька років тому поблизу стадіону «Автомобіліст» трапився майже аналогічний злочин.

17-річний бомж тоді вбив 51-річного товариша за те, що той завинив йому 200 гривень. Молодик вимагав повернути гроші, але інший безхатченко не міг, оскільки «за душею» не мав ні копійки. Тоді хлопець вдарив його по голові. Чоловік почав втікати, та оскільки був п’яним, далеко відійти не зміг. Юний кат наздогнав свою жертву і почав щосили гамселити ногами, при чому бив нещасного до тих пір, аж поки той не знепритомнів. Тоді він зґвалтував свого боржника, потяг тіло у зарості й закидав гілками дерев. Наразі вбивця відбуває строк у місцях позбавлення волі (суд присудив йому покарання у вигляді 15 років перебування за ґратами).

Звичайно, не всі безхатченки є настільки жорстокими, дехто навіть ділиться останньою скоринкою хліба з бездомними тваринами. Правда, на жаль, більшість усе ж час від часу «топить» власні проблеми у оковитій… і нерідко забуває про мораль.

А от щодо тварин, то вони дуже часто є найкращими друзями бомжів, живуть поруч із ними, ділять нічліг та харчі.

Цікаво, що деколи безхатченки можуть заночувати навіть  на газонах у центрі міста.

zakarpatpost.net неодноразово писав  про такі випадки на Петефі, Кирила та Мефодія та на Корятовича.

Отак і живуть закарпатські «бомжі».

Влаштуватися на роботу більшість безхатченків не можуть через відсутність документів, а більшість навіть не хочуть.

За добу, тільки випрошуючи милостиню, вони можуть заробити по 200-500 гривень. Кілька сотень можуть і завдяки продажу металобрухту, макулатури та пластику, які вони знаходять як на закинутих об’єктах, так і в тих же сміттєвих контейнерах, які так пильно охороняють від «конкурентів».

Майже в кожному районі Ужгорода,  де є багатоповерхівки, мешкають свої безпритульні. Містяни багатьох із них навіть знають на обличчя.

Хтось називає безхатченків низами суспільства, хтось – шкодує і допомагає, а хтось величає справжніми санітарами міста.

Тай справді, риючись у смітті, вони в певній мірі вичищають місто, але роблять це для того, аби вижити… адже право на життя має кожен, незалежно від соціального статусу.

zakarpatpost.net

Comments are closed.