Цікаві місця. Чорноголова, село, яке було заселено ще в I тисячолітті до нашої ери
Мальовнича природа, свіже повітря та чисті потічки. Запах лісу і легкий вітерець. Неподалік від чуда природи на річці Люта, що відома своєю Блакитною лагуною, розкинулося село Чорноголова.
На Великоберезнянщині багато унікальних місцин. І кожне село гарне по-своєму.
Шкода, що далеко не всі вони стали туристичною Меккою.
А до Чорноголови з Ужгорода їдемо через Перечинський район.
Обабіч дороги високі дерева і гори, а ще – багато грибів.
Саме з дарами лісу в ужгородців і асоціюється це село. Багато хто з мешканців столиці Закарпаття їздить сюди на тихе полювання. Адже від Ужгорода до Чорноголови всього 43 кілометри. Тай транспорт курсує регулярно, навіть місцевих автобусами забирають на заводи на роботу в Ужгород. На початку села навіть є саморобна автобусна зупинка. Під горою стоїть камінь, а на ньому – колода, яка, скоріш за все, впала з лісовозу, що проїжджав через Чорноголови.
Село досить велике, згідно з останнім переписом у ньому проживає 1 348 осіб і воно займає площу більше 90 кілометрів квадратних.
На жаль, оглядаючись довкола, можна помітити, що там інтенсивно вирубують ліс, проглядають просіки.
При в’їзді в населений вимальовується класичний сільський пейзаж: на розлогих полях пасуться коні, а чоловіки згрібають сіно.
Збереглися в Чорноголові й старовинні хати, вимазані глиною, зафарбовані вапном і розмальовані малюнками, є й дуже цікава капличка – сучасна, із сонячною батареєю, є також пивниці, побудовані з каменю, які нагадують сараї і знаходяться під лісом.
Як йдеться у Вікіпедії, село було заселено ще в I тисячолітті до н. е. Про це свідчать дані археологічних розкопок, зокрема вироби з бронзи та могильник. Перші письмові згадки про село датуються 1552 роком. Тоді Чорноголова належала до володінь Ужгородської домінії графів Другетів.
Колись населений пункт простягався на схід від річки Лютянки. На розвиток ремесел у селі, зокрема гончарства і куховаріння, великий вплив мали переселені в 1788 році словаки, які заснували тут своє поселення. З того часу на розвиток культурних традицій Чорноголови мала вплив культура сусідніх словаків. Дуже важливою подією для економічного і культурного життя села стало прокладення через в кінці XIX століття вузькоколійної залізниці Дубриничі — Люта, яка зв’язувала Чорноголову із Ужгородом — Великим Березним, а згодом і зі Львовом.
Однією з родзинок Чорногор є дерев’яна церква Миколи Чудотворця.
Вона належить до найкращих зразків закарпатської народної архітектури, стоїть віддалено від головної дороги, на своєрідному півострові.
Це – перша в селі культова споруда, яка датується 1552 роком.
У сучасному селі є школа, дільнична лікарня, дитячий садок, будинок культури і клуб з залами на 340 місць, магазини, відділення зв’язку, ощадкаса.
Однак роботу вдома мають далеко не всі селяни. Тож багато хто збирає та продає ягоди та гриби. Місцеві кажуть, що до роботи залучають навіть шестирічних дітей.
Загалом Чорноголова зачаровує.
Тут дуже багато справді дивовижних живописних місць, які туристи називають Карпатським Едемом.
