Коли з ужгородських тротуарів зникнуть міни?

[Total: 0    Average: 0/5]

Не дарма кажуть, що культура починається із туалету.

У нас у цьому питанні явні недопрацювання. Але зараз мова піде не про вбиральні для людей, а про місця, де справляють потребу наші домашні улюбленці, пише газета “Наш Ужгород“.

Скажімо, в Ужгороді на набережних можна не тільки прогулятися, але й наступити не на один сюрприз.

Там нерідко господарі вигулюють собак і чотирилапі, що й природно, справляють потребу.

На собак, безумовно, ніхто не надягає памперси, але господарі привчають їх «ходити в  туалет».

У квартирах, а саме у багатоповерхівках мешкає більшість ужгородських чотирилапих,  власники не дозволяють тваринам залишати на килимах ароматні продукти життєдіяльності. Але ж усі ми живі, у тому числі, й наші пухнасті улюбленці, тож стримуватися до безкінечності ніхто не може.

Отже, логічно, що справляти потребу собак виводять на свіже повітря.

Звісно, дехто йдучи гуляти з твариною, прихоплює за собою пакет.

Проте так роблять далеко не всі. Тому екскременти можна помітити на багатьох вулицях, які до того ж іще й не завжди якісно прибираються відповідними службами.

Це ж стосується й інших людних місць – спортивних майданчиків, парків,  скверів, стадіонів.

Там до того ж бігають діти і ніхто не знає, як зреагує на них собака, який супроводжує господаря без намордника та повідка. Крім того, чотирилапі нерідко кусаються й між собою.

Загалом, у кожному місті повинні бути певні норми щодо вигулювання чотирилапих.

Наприклад, у Львові такі положення є.

Згідно із програмою, усі тварини мають бути зареєстровані у єдиному електронному реєстрі. Окрім того,  господарі собак після реєстрації отримують жетон із номером, який повинні чіпляти на ошийник собаки під час вигулу. Також правилами забороняється вигул чотирипалих без ошийника.  Тварина, що ходить вулицями без жетона, вважається незареєстрованою і її можуть забрати до притулку.

Але й це ще не все. Львів’яни гуляють із собаками у спеціально відведених для цього місцях. За неприбрані фекалії господарів штрафують. Тай для екскрементів встановлено чимало гарних та сучасних урн.

Але головне, мешканці міста лева мають де проводити вільний час із улюбленцями. Тварини мають спеціальні майданчики у кожному районі міста. До того ж вони ще й розділені між собою – для малих, середніх та великих порід та огороджені.

А от у столиці собачих вбиралень уже сотні. Волонтери почали їх встановлювати ще у 2015 році.

Конструкції команда проекту розробляла самостійно, попередньо ознайомившись із іноземними прикладами. За формою вони досить прості, але естетично привабливі: стійки складаються з відсіку для сміттєвих пакетів та урни. Власники собак можуть або взяти пакет із відсіку, або прихопити власний з дому. Використаний пакет викидають в будь-яку з урн, які двічі-тричі на тиждень обов’язково прибирають, цим займаються комунальні служби, вони ж слідкують за наявністю пакетів.

«Починалося все як експеримент: на стовп біля дому я повісив великий пакет, повний маленьких пакетиків. Поруч розвісив оголошення-наклейки з проханням прибирати за своїми собаками. Ті, хто почав прибирати, активно переконували противників ідеї. Результати експерименту мене так надихнули, що я вирішив піти далі та створити новий тренд. Адже в соціумі зараз дуже сильний попит на якісні зміни та європеїзацію», – зазначив ініціатор акції Дмитро Федоренко.

Ужгородці, на жаль, таких благ цивілізації позбавлені. Тому гуляти з тваринами їм доводиться між людьми.

Інше питання, що міни за собаками прибрати за собою можна абиде… навіть у лісі.

Отже, ми вирішили поцікавитися в мешканців міста, чи готові вони прибирати за улюбленцями.

«Ми двічі на день гуляємо набережними. Але мій пес ходить в туалет лише на травичку. Він так навчений з маленького. На тротуари ніколи не гадить, як і в кімнаті, – каже студентка Катерина.

Підходимо до іншої жінки.

«Я завжди маю з собою пакет. Це ж не важко забрати за собакою екскременти і викинути в смітник. До того ж я певний час жила за кордоном. Там доглядала за бабусею і заодно підробляла – вигулювала собак. До порядку звикла. Хочу, щоб так було і в Ужгороді, – стверджує пані Мирослава.

Ще одна собачниця поводиться досить агресивно.

«Що ви хочете від тварин! Вони несвідомі! У нас люди знають накласти на бруківку у людному місці. А після застіль серед білого дня вирвати на очах у пішоходів,чи спати на газонах чи на лавицях напідпитку. Тай чи місто ідеально прибирається? Якщо будуть спеціальні майданчики для вигулу тварин із контейнерами для відходів – я одна з перших туди поведу свого чотирилапого», – запевняє вона.

І справді, в дечому вона має рацію. В Ужгороді ще у 2012 році були затверджені правила утримання собак, але благ для їхніх господарів досі ніхто не створив. Та й у правилах йдеться в основному про безпритульних тварин, а нові до нині так і не прийнято.

Тай прибирання за чотирилапими – це лише одна з проблем. Хоча в Мукачеві робота в цьому напрямку вже почалася.

Прикро, що столиця Закарпаття, де проводяться Міжнародні виставки собак та різноманітні кінологічні змагання не має жодного обладнаного майданчика для вигулу тварин.

Марія УЖАНСЬКА, газета “Наш Ужгород”, ексклюзивно для zakarpatpost.net

 

Comments are closed.