Одружені чи неодружені: хто успішніший, здоровіший і щасливіший?
Можливо, шлюб не володіє всіма тими прекрасними якостями, які ми йому приписуємо. Але і жити самотнім життям не так погано, як ми собі уявляємо.
Я присвятила своє життя вивченню самотності. Останні два десятиліття я була занурена в соціальні дослідження про вплив сімейного стану на життя людини (здоров’я, щастя, почуття власної гідності і відносини з іншими людьми). Я проводила свої дослідження, вивчала чужі, жадібно читала всі подібні історії в ЗМІ. Вимовляла промови і слухала промови інших. Писала книги, колонки, а також читала книги і блоги інших.
Довго час переважала одна лінія: одружені люди – краще, ніж самотні. Вони щасливіше, здоровіше, живуть довше, у них більше міжлюдських обмінів і т. д. Вони краще, ніж самотні люди, тому що одружені. Якби тільки самотні люди одружилися, то відразу стали б щасливіше, здоровіше і заможніше у всіх сенсах.
За весь цей час я жодного разу не чула, щоб хтось сказав щось на кшталт «Давайте не будемо порівнювати одружених людей і самотніх. Ми всі люди. Те, що нас ріднить, важливіше того, чим ми відрізняємося». Були тисячі, якщо не десятки тисяч публікацій, що сліпо повторюють помилкові наративи про перевагу одружених над одинаками, заснованих найчастіше на погано проведених і погано переказаних наукових дослідженнях. Проте, я ні разу не бачила, щоб хтось написав коментар, ставлячи під сумнів доцільність порівняння одружених і самотніх людей.
Я була на конференціях і на неофіційних заходах, де обговорювалася та сама «перевага» одружених, і жодного разу не бачила, щоб хтось спробував розкритикувати бажання оратора порівнювати самотніх і одружених. Ніхто ніколи не говорив: «Чому ви говорите про те, ніж одружені люди краще? Хіба ви не повинні вказувати на нашу загальну людяність?»
Цього не було. Коли в черговий раз звучала фраза про те, що одружені люди живуть краще, ніж самотні, ніхто з цим не сперечався.
Але часи змінюються. Соціологи все вправніше проводять свої дослідження. І результати виглядають зовсім інакше. Тут вже немає місця категоричному: «Одружуйся і станеш щасливіше, здоровіше, успішніше». Виявляється, іноді одинаки процвітають у всьому цьому більше.
Суспільство впевнене, що одружені краще, і життя їх краще. Більше того, багато одинаків в це вірять
Наприклад, тільки за останні кілька місяців були опубліковані два великих вражаючих дослідження, і обидва показали, що люди, котрі вступають у шлюб, не стають здоровіше, і можуть навіть трохи втратити в здоров’ї. Про ці дослідження багато писали в ЗМІ. Писала про них і я – про них, і про багато інших.
Повільно, але публікації в ЗМІ теж починають змінюватися. Тепер в авторитетних медіа пишуть про те, що, можливо, ми всі помилялися. Можливо, шлюб не володіє всіма тими прекрасними якостями, які ми йому приписуємо. Можливо, жити самотнім життям не так погано, як ми собі це уявляли.
Отже, тепер, коли цей новий наратив набирає сили, піднімається питання. Його ставлять в коментарях до мого блогу і в коментарях до інших блогів, а також на форумах. Чому, запитують мене читачі, я порівнюю одружених і самотніх людей? Чому б не зосередитися на тому, що у нас спільного?
Я дійсно вважаю, що спільне між нами важливіше за відмінності. Це варто підкреслити. І я не кажу, що всім людям підходить самотнє життя. Думаю, деякі дійсно проживають краще життя в шлюбі, іншим краще живеться одним, третім – потрібне різне в різні періоди життя. Є навіть такі люди, хто може жити щасливим, здоровим і найбільш значимим життям, незалежно від наявності шлюбу або статусу відносин.
Але якби я не писала про те, що самотні люди можуть жити щасливим життям (тепер це доведено і науковими дослідженнями), я була б не права.
Самотні люди занадто стереотипізовані. Суспільство впевнене, що одружені краще і життя їх краще. Більше того, багато одинаків в це вірять.
Без будь-яких поштовхів ці переконання будуть домінувати і далі. Ще одне покоління виросте, думаючи, що єдиний спосіб прожити по-справжньому хороше життя – вступити в шлюб. Люди, які десь всередині себе розуміють, що їм більше підходить самотнє життя, відмовляться від цього лише тому, що не знайдуть жодної підтримки. Вони будуть сумніватися в собі, шукати романтичні відносини, вступати в шлюб. Лише тому, що так «правильно». Можливо, навіть зв’яжуть своє життя з тим, хто їм не підходить, хто погано до них відноситься, і змиряться з цим, не вірячи, що є хтось, хто буде ставитися до них краще?
Якщо ніхто не поставить під сумнів стереотип про перевагу одружених людей, тоді всі ми будемо обмежені в своєму життєвому виборі. Люди, що перебувають в незадовільних романтичних стосунках, задаються питанням, чи зможуть вони знайти кращого партнера, і жодного разу не замислюються про те, що, можливо, їм буде краще на самоті.
Комусь це підійде, а комусь – ні. Але ми всі повинні ставити собі це питання і серйозно ставитися до цього варіанту. (…)
Навіть люди, які хочуть одружитися, і які щасливі в парі, виграють від усвідомлення того, що є ще такий варіант, як самотнє життя. Коли ми всі визнаємо, що обидві опції можливі, люди будуть вступати в шлюб більш усвідомлено, з позиції сили. Вони зможуть рухатися до цієї мети в позитивному ключі, а не кидатися в шлюб, щоб втекти від самотності, якої бояться.
Переклад НВ
Новое Время володіє ексклюзивним правом на переклад і публікацію колонок Белли ДеПауло. Републікація повної версії тексту заборонена.
