АНОНС. 67-річна закарпатка: «Їм яфони щодня і почуваюся, як дівка»
Ягоду, яку називають чорним золотом Карпат, збирати відправляються цілими сім’ями. Від малого до великого вирушають на дари природи вдосвіта. Дається вона дійсно закарпатцям важко, як видобуток коштовних металів.
На Тячівщині збирають яфини на полонинах Апецька та Красна.
Найбільше там заготівельників із Красної, Усть-Чорної та Дубового, але приїжджають навіть із сусідніх районів – здебільшого з Міжгірського та Свалявського.
Петро показує чорні мозолясті руки. Від ягід долоні здаються пофарбованими чорнилом. Шкіра у нього засмагла від пекучого сонця, під яким доводиться годинами трудитися, обличчя брудне, а одяг подертий.
Хлопець розповідає, що торік читав у Інтернеті, що в Англії 200-грамова упаковка закарпатських ягід навіть із 30% знижкою коштувала 2 фунти стерлінги. Соцмережі навіть облетіла світлина українця, який сфотографував упаковку, на якій писало, що зібрано ягоди не механізованим способом, а руками.
«У нас за кілограм дають всього по 70 гривень, – розповідає газеті «НЕДІЛЯ» він, називаючи яфини, які насправді звуться чорницею, яфонами, роблячи наголос на «о». – Я ходжу збирати їх на Апецьку, яка має кілька вершин, найвищі з яких — 1511 і 1512 м. Зовні зверху гора нагадує велику літеру «Х». Її назва походить із румунської і означає «водяна». Панорама дуже гарна, у ясну погоду видно Говерлу і навіть Хуст, що знаходиться аж за півсотні кілометрів. Але милуватися краєвидами часу немає, потрібно інтенсивно працювати, аби хоч щось заробити».
Продовження матеріалу читайте у свіжому номері закарпатської газети «НЕДІЛЯ».
