АНОНС. Таємниці пивниць Нижнього Солотвина
Чи знають ужгородці про те, що за декілька кілометрів від міста є справді унікальні місця. Журналіст газети «Наш Ужгород» побував у селі таємничих пивниць і дізнався про їхнє призначення.
Сотні загадкових, глибоких і темних печер у Нижньому Солотвині, що в Ужгородському районі, нагадують археологічні розкопки, чи потаємні лабіринти.
Ведуть вони в невідоме, тобто, вкопані в гору.
За словами місцевих, у селі кожна родина має такий сховок для продуктів, який називають пивницею.
Їдемо вздовж населеного пункту і чи не кожні кілька метрів у горах зроблено підкопи, на які встановлено двері.
На лавиці біля одного з будинків сидить літня жінка. Каже, що звуть її Оленою, фотографуватися не хоче, зізнається, що в неї також є пивниця, у ній родина зберігає картоплю, капусту, вино. Колись, коли ще не було холодильників, такі підземні ходи у скелях виконували саме їхні функції. Та й зараз пивниці ідеально підходять для того, аби в них протягом тривалого часу не псувалися овочі та фрукти.
«Хтось навіть шампіньйони там вирощував. А те, що в 1970 році тут знімали знаменитий фільм «Ватерлоо» знають усі. Там грали світові зірки, навіть із Америки», – підкреслює співрозмовниця.
Жінка зауважує, що за часів СРСР у Нижньому Солотвині було й декілька державних погребів – в них також зберігали різноманітні продукти. Але у 90-х роках їх передали у власність селянам.
«Температура у земляних підвалах стала. Приблизно 14 градусів постійно. Взимку, коли на вулиці холодно, у пивниці тепло, а влітку – навпаки, там можна ховатися від спеки», – наголошує жінка.
Назустріч вибігають три хлопчаки, вони більш говіркі.
«Підземелля приваблюють багатьох туристів. Про них чимало людей розпитують. У нас у іншому кінці села пивниця, – каже дев’ятирічний Міша. – Але в деяких односельців саме тут, на Маскальовому березі».
Чому саме так називається місцина хлопчик точно відповісти не може, але припускає, що це зв’язано з радянською владою, а от берегом чомусь у селі називають гору.
Продовження читайте у свіжому номері газети «Наш Ужгород».
