Закарпатець створив календар Бога

Його в Ужгороді бачили всі, але далеко не кожен знає, яким філософом є людина, що неподалік пішохідного мосту продає картини.

Більше всього привертає увагу автомобіль, припаркований на Петефі із димарем та чудернацькою стріхою.

Автор цього чуда не менш дивакуватий.

Звати його Ігор Страдницький.

Знайомимось.

Питаю про роботи, але він кличе до кав’ярні, бере з собою ручку та папір і починає зображати схеми. Каже, що створив календар Бога і він – найточніший і єдиний правильний у Всесвіті.

Виявляється, пан Ігор родом зі Львівщини. Живе у Великому Березному, свого часу був там головним архітектором.

В Ужгород приїжджає разом зі своєю жінкою продавати картини.

«Я не художник, –  каже він, – а скульптор».

• Під мостом Масарика інший Ужгород?

Тим не менше його роботами захоплюються навіть імениті митці. Поки ми розмовляємо, до нього підходять аж двоє майстрів пера, обмінюються думками, говорять про виставки в галереях міста.

У 2010 році в Закарпатському краєзнавчому музеї виставляв роботи й Ігор Страдницький.

Він показав закарпатцям металеві картини, на яких зобразив Ужгородський, Мукачівський, Невицький  замки, Ужгородський греко-католицький кафедральний собор, Ужоцьку та Костринську дерев’яні церкви. Раніше автор  називав свої картини рельєфним живописом, але на них є не тільки рельєф, але і горельєф, і барельєф, тому він гадає, що найкраще підійде назва просторовий живопис.

Насправді вони нагадують сьогодні дуже популярну техніку   3D.

Кожен елемент митець виковує  окремо нахолодно, тільки деколи застосовує горно, коли метал дуже товстий. Потім деталі збирає до купи і закріплює на картоні металевими скобами.

Навіть будинок у пана Ігоря не такий, як у всіх, а круглий.

Що ж казати – архітектор знає свою справу.

Утім не через пристрасть до мистецтва Ігор Страдницький побудував собі таке житло, а через геометрію, власне сферу він вважає ідеальною формою, бо такими є планети, земля, місяць, сонце. На його думку, у такій хаті все ідеально і ніхто не хворіє.

Саме це й покладено у основу його календаря.

«Доба не випадково складається з 24 годин, протягом яких відбувається оберт землі навколо власної осі. Усе закономірно. Не було ніякої теорії вибуху Всесвіту, фізики дуже помиляються, – зауважує  чоловік. – Усе створив Бог! Він мудрий і все творив логічно. Я зробив дуже оригінальний висновок: віра Богові не потрібна. Йому радше потрібне розуміння і знання того, що Він є, а не сліпа віра. Ми віримо, але своїх братів можемо вбити, натиснувши на курок автомату. А коли до людини прийде знання… коли людина усвідомить, що є Творець, який її придумав і створив, то вона уже не зможе дозволити собі замахнутись на інше Його творіння. Тоді настане відповідальність від знання, а не віри. У нашому календарі є сім днів. Але звідки це взялося? Якщо навколо сфери-сонця намалювати інші кружечки такої ж величини, але при цьому, аби вони дотикалися одне до іншого та до центрального, виходить разом сім кругів. Оце і є сім днів тижня. Сьомий, тобто неділя – день відпочинку.  Якщо ми зведемо діаметри трьох кругів, то утвориться єдиний у Вселеній рівносторонній трикутник. Кут – 60 %.

• Чи перестане закарпатців топити велика вода

Відповідно, 360% градусів ділимо на один сектор і отримуємо шість кругів. Це – об’єктивний закон Вселеної. І ніколи по-іншому не буде. Навколо одного круга завжди буде розташовуватись шість таких же. Центральний буде сьомим. Тому Господь Бог, коли створював нашу Землю і запускав Місяць по орбіті Землі, зробив так, що Місяць подорожує навколо Землі 28 діб, тобто чотири рази по оцьому вічному числу сім. Отже, чотири фази місяця тривають рівно по сім днів також. Тепер до тих же сфер, аби не було між ними простору, будемо додавати інші. Вийде ще шість. Отже, коли мова йде про закон вічний у просторі, то навколо однієї кулі зможе поміститися ще 12 куль. Центральна буде тринадцята. 13 – теж символічне число. Було 12 апостолів і 13-й Христос. Рік ділиться на чотири декади по 13 неділь. Хай буде чи 365, чи 366 днів у ньому, неділь буде все одно 52. Один день не впливає на кількість тижнів».

Ігор Страдницький вважає себе винахідником, однак за грошима не ганяється, живе скромно і сподівається, що колись свою істину неодмінно донесе не лише до закарпатців, але й до всіх людей.

Себе він  позиціонує, як щасливу людину, підкручує вуса і наголошує, що може бути різним, тим більше, що є  амбідекстром, тобто у нього однаково розвинені обидві півкулі мозку і він може  відмінно користуватися обома руками.

• Як єнот закарпатцю шкарпетки прав

Навіть під час нашої розмови робить записи то правою, то лівою.

Підписує роботи, як Sigoris. Псевдонім пояснює так: «Стадницький Ігор, Іванів син», а також , у перекладі з латинської — «той, що говорить символами» (signum – сигнал, символ, oris – говорити)».

Саме за псевдо його легко можна знайти в Інтернеті, де він веде не менш активне, ніж у реалі життя. Космічний митець із фантастичним автомобілем любить філософію, стверджує, що всі релігії зводяться до однієї, а народження людини  схоже на народження Всесвіту…

Зокрема, на одному з форумів можна натрапити на такі його тези:

«Яйцеклітина також має форму кулі. По заплідненні з неї народжується ще одна клітина, потім ще і навколо першої зусібіч народжуються дванадцять клітин (стовбурових). Тоді перша в середині приплюскується і набирає форму ромбодекаедру. Ромбододекаедр розкладений утворює 12 пірамід, 6 зверху і 6 знизу. Сполучивши вершини верхніх пірамід отримуємо правильний хрест, відповідно додавши лінії між верхньою і середньою пірамідами і по діагоналі другої знизу – отримуємо традиційний православний хрест. Чотири центри крайних стовбурових клітин і краї зіткнення – утворюють свастику, як посолонь, так і протисолонь. Центри стовбурових клітин формують також Зірку Давида. Всі ці символи є ведичними і мають гармонізуючу дію».

І хоч не кожен поділяє переконання митця, не всі готові вести з ним дискусії, але його роботи подобаються багатьом. Навіть народний художник України Володимир Микита назвав їх унікальними.

Марина АЛДОН, газета «НЕДІЛЯ» ексклюзивно для zakarpatpost.net