В Ужгороді одружуються і школярі, і пенсіонери, а дітей називають і Норбертами, і Стеллами
Які тільки імена зараз не придумують батьки, аби їхнє дитя відрізнялося від інших… Та річ не тільки в цьому. На жаль, Ужгород протягом останнього часу має від’ємний приріст населення. Молоді родини не поспішають заводити дітей. А на другого-третього наступника взагалі закарпатці зважуються все рідше. На демографічну ситуацію вплинула і війна в державі, і безгрошів’я, і загалом песимістичні настрої у краян.
Краса у імені твоїм…
Кажуть, як корабель назвеш, так він і попливе. Отак і з людьми. Тож батьки часто перед тим, як придумати ймення для чого чада запасаються купою спеціальних книжок та переглядають сотні Інтернет-ресурсів, або ж нарікають дитя на честь героїв кінострічок чи літературних персонажів.
До слова, цьогоріч з’явилася мода називати малюків слов’янськими іменами, хоча залишаються популярними і незвичні, навіть малозрозумілі для закарпатців, утім деякі поширені колись ймення знову повертаються.
«Дивно, але такі розповсюджені колись імена як Петро та Федір нині стали дуже рідкісними. Не часто дівчат зараз називають Вірами та Маріями. Однак у той же час ужгородці почали називати малят Артемами та Меланіями, Августинами, Вадимами та Нінами, колись досить поширеними. А от серед екзотичних імен у цьому році у тренді: Олівія, Норберт, Нарін, Армандо, Ассія, Паола, Вівіана, Ренат, Стелла, Єсенія. Серед звичних імен наразі поширені: Юлія, Софія, Еміліана, Дарина, Олександр, Ярослав, Мирослав, Назар» , – розповідає газеті «Наш Ужгород» головний спеціаліст міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Ольга Рябінічева.
Також за словами пані Ольги народжуваність в Ужгороді бажає кращого.
«У цьому році в Ужгороді народилося 1064 малюків. Із них 359 отримали свідоцтво про народження у пологовому будинку, – розповідає газеті «Наш Ужгород» головний спеціаліст міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Ольга Рябінічева. – У той же час видано 865 свідоцтв про смерть. Однак в обласному центрі народжують жінки з різних куточків Закарпаття. Тому говорити, що всі новонароджені малюки є мешканцями Ужгорода не можна», – запевняє вона.
Криза шлюбу?
Шлюб, як інститут соціальних відносин, поволі втрачає свою значущість у суспільстві. Все більше ужгородців живуть «на віру», не узаконюючи стосунків. Звичайно, штамп у паспорті не впливає на рівень почуттів між закоханими, але має суттєве значення при вирішенні офіційних спорів чи під час поділу спільного майна. Втім значний відсоток містянок воліє бути мамою-одиначкою, ніж носити на руці обручку.
«У 2017 році було укладено 615 шлюбів і розірвано «вузи Гіменея» у 63 випадках, – підкреслила головний спеціаліст ДРАЦСу. – Однак при цьому не враховано тих розлучень, які «проходять» через суд. А більшість краян усе ж розривають стосунки саме через судові органи.
Тим не менше, пілотний проект «Шлюб за добу» настільки сподобався ужгородцям, що таким чином поєднали долю вже 117 пар. Проте тут також нюанс. Одружуватись у рамках проекту без бюрократичних тяганин і черг приїжджають до столиці Закарпаття і мешканці інших куточків області та держави загалом.
Цікаво, що під вінець ідуть ужгородки як у шкільному, так і в пенсійному віці. Наймолодшою парою краян, які зареєстрували стосунки у цьому році стали 16-річні мешканці міста (за рішенням суду), найстаршим же нареченим інколи буває і за 60 та навіть за 70 років. Різниця у віці між подружжям теж часто «зашкалює» і на десятирічній, і навіть на двадцятирічній позначці. Звичайно, вік не головне, був би лад у родині.
Цікаво, що наших дівчат все частіше приваблюють екзотичні наречені, зокрема, з Індії. Однак не проти вони одружуватися і з чехами, словаками, угорцями, білорусами, вірменами та громадянами Ізраїлю.
Звичайно, кожному – своє, але як стверджує народна мудрість: «Любов – не пожежа, займеться – не потушиш».
Тим часом окремі краяни змінюють прізвища не лише після одруження. Комусь не подобається навіть ім’я. Та це й зрозуміло, адже батьки інколи так стараються бути оригінальними, що дитя потім соромиться свого імені. Тож після подібного креативу дорослих 48 ужгородців у цьому році змінили імена або прізвища.
Утім навіть для такого рішучого кроку у кожного свої причини.
Марія УЖАНСЬКА, газета «Наш Ужгород», ексклюзивно для zakarpatpost.net
