АНОНС. Яна РЕГА: «Психологи теж живі люди. У кожного психолога є свій психолог»
В Америці та в країнах Європи майже кожна людина має власного психолога. І це добре, адже часом, аби зняти стрес, просто потрібно виговоритися, а рідні тебе чути не хочуть, у друзів немає часу… тож ситуація із плином часу лише ускладнюється.
У нас до психологів звертаються ще не так часто, як за кордоном, але професія вже стала популярною. Тим більше що складних життєвих ситуацій у побуті закарпатців стає чимдалі більше. Як правило, більшість із них надумані, але самотужки розібратись у цьому краянам часто не вдається.
Отже, гостем прес-центру газети «НЕДІЛЯ» є заступник голови ГО «Асоціація арт-терапевтів Закарпаття», практикуючий психолог, автор та ведуча тренінгів особистого розвитку, організатор та тренер ряду проектів із саморозвитку Яна РЕГА.
Під час наших «Недільних бесід» вона розповіла читачам газети «Наш Ужгород» про проблеми, з якими найчастіше зіштовхуються в побуті ужгородці, про арт-терапію та особисті захоплення й таємниці.
– Зазирати в душі людей, напевно, цікаво. Ви бачите потаємне, Вам довіряють більше, ніж іншим… Але ж так було не завжди… Із чого все почалося? Ким ви мріяли стати в дитинстві? Чому вирішили обрати професію психолога?
– Є таке твердження, що у психологію приходять передусім для того, щоб допомогти комусь, що такі пориви альтруїстичні, що хочеться просто робити добро. Але насправді психологію обирають, у першу чергу, для того, аби допомогти собі. І тільки після того, коли психолог пропрацює власні проблеми, у тому числі дитячі, власну невпевненість, маючи реальну практику, можна братися вирішувати чужі труднощі. Але, наголошу, для цього треба знати, як поратися з різними ситуаціями. Тільки так можна стати кваліфікованим психологом, який вміє і хоче допомагати оточуючим. Проживши певні моменти, спеціаліст виробляє і досвід, і імунітет, здобуває знання, якими можна вже ділитися з іншими.
– Тобто Ви підбадьорюєте, підтримуєте, втішаєте… А чи Вам хтось допомагає?
– Психологи – теж живі люди, нам також притаманні різні емоційні спади і підйоми. У нас теж трапляються усілякі ситуації, у тому числі – складні. Однозначно, свою енергію нам також кудись потрібно подіти. Тому в кожного психолога є свій психолог… як би це дивно не звучало. Існує таке поняття, як супервізор, або наставник. Це коли психолог іде до старшого психолога, який має більший досвід, аби порадитись. Супервізорство є одним з атрибутів професіоналізму в зарубіжній соціальній роботі.
А хто допомагає психологам вирішувати їхні труднощі?
Чому трапляються серед неповнолітніх самогубства і як їх запобігти?
Чи приходять ужородці до психологів із сексуальними проблемами?
Дізнайтеся більше! Читайте повне інтерв’ю читайте у свіжому номері газети «Наш Ужгород». Купуйте свіжий номер у кіосках або передплачуйте на своїй пошті!
