Де на дні Тиси у золотій труні поховали Атіллу
Дослідник-любитель стверджує, що знає місце поховання легендарного вождя гунів: легенда чи правда
Про Атіллу, який був вождем гунів (вони вважаються предками сучасних угорців), до сьогодні існує багато легенд.
Хоча археологи не підтверджують, але й не спростовують факт, що гуни жили на території Закарпаття, усе ж наша область колись входила до складу Австро-Угорщини, тож, ймовірно, кочові племена епохи Великого переселення народів (II-VII ст.) на теренах нашого краю таки мешкали. Та мова піде не про це, а, власне, про самого Атіллу, точніше – про його могилу.
>>> Вподобайте сторінку закарпатської газети «НЕДІЛЯ»
Все можуть королі… і вожді
Хто ж такий Атілла? У Вікіпедії про володаря велетенської держави написано, що: «Аттіла, Етеле, Гостилла, Гатило, Etcel, Atli (396-453, Паннонія) – каган (вождь) гунів з 434, підніс Гунську імперію (місцезнаходження столиці невідоме) до вершини могутності – її сфера впливу простягалася від річки Урал та Кавказу до річки Рейн і від річки Дунай до Балтійського моря.
У 434-441, підпорядкувавши аланів, остготів, гепідів, герулів і багато інших племен, створив могутній племінний союз, що контролював величезну територію від Рейну до меж Китаю. Підкорив акацирів, плем’я, що мешкало на теренах сучасної України. Здійснив спустошливі походи в Іллірію (447), Галію (451) та Італію (452), що вжахнули народи Європи і світу. Ім’я Аттіли назавжди ввійшло в історію як великого й мудрого правителя, що зумів пройти шлях від простого хлопця до титулу імператора».
Але чим цікава саме нам ця дивна історична постать? Справа в тому, що місце поховання вождя шукають досі.
За переказами, поховали Атіллу під річкою Тисою. Та й могила в нього була не проста, а потрійна (вірогідно, аби в труну не проникла вода). Тіло вождя гуни помісти у свинцеву, потім у срібну, а відтак – у золоту домовину. Щоб провести обряд, найсильніші воїни перегородили русло річки, пустивши її у поля, викопали глибоку яму, помістили в неї труну та скарби свого вождя і знову повернули ріку «на місце». Відтак бійців, які здійснювали поховання, вбили, аби вони нікому не розкрили таємницю, далі розстріляли з луків і вбивць солдатів, а після цього й тих, хто розстрілював катів. Незрозуміло, для чого і кому потрібні були такі жертви, але, як свідчить оповідка, якщо розкопати цю могилу і звільнити Атіллу, то розпочнуться глобальні катаклізми та війни.
Казки казками, а мисливців за золотою труною древнього вождя у всі часи було багато, правда, ніхто й досі не знайшов могилу, бо… не там шукав.
Дві Тиси – одна таємниця
Виявляється, Тиса, яка протікає через Закарпаття, – не єдина річка з такою назвою на мапі світу. На Уралі, звідки, власне, й прийшли гуни, є ще одна Тиса. Тож, скоріш за все, нашу річку так «охрестили» саме вони. До речі, вважається, що назва ріки походить від угорського слова tiszta, що в перекладі на українську означає «чиста».
Проте чомусь саме в Пермському краї відчайдухи найактивніше й вели пошуки останків Атілли. Однак шукали могилу вождя й у найбільшій притоці Дунаю. Тим більше що вартість скарбів надихала на справжні подвиги багатьох сміливців.
Дослідник старовини Юрій Потрогош переконує, що, обстеживши гирло водяної артерії за старими світлинами та вивчивши особливості русла сучасної Тиси, він дійшов висновку, що в ті далекі часи тільки на території Закарпаття можна було перекрити повноводну річку.
– Саме біля Хуста, за легендою, є місце, де покояться останки Атілли, – заявляє пан Юрій. – Цікаво, що саме тут Тиса робить велику петлю і в одному місці – поворот рівно під кутом 90 градусів, утворюючи півострів, найвужче місце між руслом складає всього 5 метрів. На тому острівці, між іншим, завжди відбуваються якісь аномалії. Він є ніби міні-бермудським трикутником. До прикладу, там досі ще нікому не вдавалося переночувати, також там колись проводилися відьомські шабаші.
Також краянин запевняє, що, дослідивши всі наявні письмові джерела, він з’ясував, що саме поблизу Хуста свого часу побувала імператриця Марія-Терезія. Завітавши до міста над Тисою, щоб оглянути руїни замку після пожежі 1766 року, королева Угорщини побувала й на таємному місці поховання вождя гунів. До речі, у Криві, на лівому березі Тиси є печера Марії-Терезії. Знаходиться вона зовсім близько до саркофагу з тілом Атілли.
Слід зазначити, що колись відомих вождів справді ховали під водою. Легенда про Атіллу дуже нагадує розповіді про тюркського полководця Тамерлана. А засновник Монгольської імперії Чінгісхан і справді був похований на дні ріки Онона. Тож, як кажуть, у кожній казці є доля правди…
Марина АЛДОН, zakarpatpost.net
