Чому на Водохресний святвечір потойбічна сила особливо небезпечна
Водохресний святвечір – це вечір 18 січня, напередодні Водохреща. Традиції та обряди цього свята сягають корінням у глибоку давнину.
>>> Вподобайте сторінку закарпатської газети «НЕДІЛЯ»
Свято Водохреща завершувало святки, які за народним повір’ям були періодом “без хреста”, адже нещодавно народжений Ісус Христос ще не був хрещений. Також закінчувалися “страшні вечори”, під час яких потойбічні сили мали особливу свободу і розгул у світі людей, пише tochka.net.
Вважалося, що у Водохресний святвечір потойбічна сила особливо небезпечна, бо це остання ніч перед майбутнім водосвяттям. Тому численні хрещенські традиції та обряди проводилися з метою очиститися від нечистої сили і замкнути кордони між живими і мертвими.
До свята Водохреща люди ретельно готувалися і намагалися прибиратися в сочельник. У хатах наводили порядок, підлоги мили і підмітали, вважалося, що в смітті могли ховатися чорти.
Також усі місця, в яких могла причаїтися нечиста сила – кути, двері, вікна, піч, погріб, господарські будівлі та ворота – обкурювали димом ладану, малювали крейдою хрести і кропили святою водою.
Протягом усього дня у Водохресний святвечір, аж до першої зірки, православні дотримувалися строгого посту, а також стояли в церкві на молитві.
Увечері 18 січня проводилася церковна служба у святвечір, по закінченні якої належить на Хрещення Господнє святити воду. Таким чином відбувався урочистий ритуал великого водосвяття на згадку про хрещення Христа на річці Йордан. До речі, слово “хрещу” в перекладі з грецької означає “занурюю у воду”.
У Хрещення Господнє свята вода має найбільше символічне значення. Водою здійснюють обмивання в ім’я Отця, Сина і Святого Духа, очищають людину від гріхів, позбавляють від недуг. А після повернення зі служби віруючі також здійснювали очисні обряди вдома: освячену воду давали пити всім членам сім’ї, нею окропляли житло і домашніх тварин.
Коли на небі спалахувала перша зірка, віруючі з молитвою сідали за святковий стіл. Вечеря у Водохресний святвечір мала назву “голодна кутя”, бо складалася з пісних страв.
Що їдять у святвечір? Трапеза Водохрещенського святвечора обов’язково включала кутю та узвар, з яких починалася вечеря, а також здобну випічку, млинці, вареники, рибу, каші, овочі.
Після вечері у Водохресний святвечір було прийнято складати всі ложки в одну миску і накривати її хлібом, щоб рік був урожайним на хліб.
За народним повір’ям, у ніч на Водохреща, в той момент, коли Христос входить у воду, відбувається диво розвержених небес. Знаковим є хвилювання води в якійсь ємності. І якщо цієї хвилини вийти на вулицю, можна побачити “розвержені небеса”.
Водохресний святвечір був останнім терміном святочних ворожінь. Молодь цієї ночі проводила останні святочні посиденьки з ворожіннями, іграми та піснями.
Також люди вірили, що в ніч на Водохреща у домашніх тварин з’являється здатність промовляти людською мовою, тому у Водохресний святвечір селяни прислухалися до худоби, щоб дізнатися про своє майбутнє.
