Найсильніший закарпатець, коли корова зламала ногу, сам зорав поле і приніс її додому
А ще Іван Сила на сніданок з’їдав 40 яєць
Про відомого силача з Іршавщини Кротона Фірцака писано-переписано всього, у тому числі – книг, навіть знято фільм, пише газета «Екстра Закарпаття».
Закарпатці пишаються земляком і вирішили його вшанували оригінальним способом.
Зокрема, в Ужгороді на вулиці Минайській біля одного з кафе встановлено пам’ятник та табличку з інформацією про Фірцака. Відкрили скульптуру у 2015 році після завершення силового турніру «Карпатський ведмідь».
А Михайло Колодко у 2014 році на перилах Київської набережної прилаштував своєрідний «вузол Кротона». За словами скульптора, відкриття міні-скульптури було присвячено прем’єрі художнього фільму «Іван Сила». У перспективі ж планується встановлення в місті над Ужем повноцінного пам’ятника Кротону.
Але що ж насправді знають мешканці нашого краю про Івана Силу крім того, що він був найсильнішою людиною світу минулого століття?
Газета «Екстра Закарпаття» відшукала цікаві факти про нього.
Про Кротона Фірцака ще за життя ходили легенди. Уродженець Іршавщини був цирковим атлетом і боксером, об’їздив 64 країни світу.
Жили Фірцаки в Білках у присілку, який називається Телятинець.
Однак із юних літ Іван не сидів вдома, він підкорював інші держави. Ще парубком хлопець вирушив на заробітки до Чехії, як і тисячі його земляків. Саме з Праги почалося його визнання та світова кар’єра, саме там він здобув найбільше своїх титулів та знайшов дружину.
Працюючи в цирку, іршавчанин покохав чеську гімнастку Ружену Зікл, яка виступала разом із ним. Батько дівчини був повітряним атлетом і загинув під час виконання трюку, а незабаром із горя цей світ покинула мати, залишивши сиротами чотирьох дітей.
Кажуть, що Іван любив Ружену і незважаючи на те, що від шлюбу з нею його відговорювали, мовляв, бідна, наперекір усім Фірцак поєднав із нею долю, бо вважав, що має її забезпечити необхідним, аби мала таке гідне життя, на яке заслуговує.
У подружжя народилося восьмеро дітей. Як не дивно, але про них майже нічого не відомо. Справа в тому, що доля у наступників силача склалася не найкращим чином і таким відомим як батько не став ніхто з синів та доньок.
Старший Іван працював учителем фізкультури, Ольга – в колгоспі молочаркою у рідних Білках, Мілан подався молочарем в Одесу, Софія переїхала в Ташкент, працювала в аптеці, Зірка – до Ужгорода, де трудилася в конторі автопарку. Віра лишилася в Білках, працювала в харчопромі. Петра життя закинуло в Іршаву. І найменший Богдан оселився під Чопом і працював в Угорщині на фермерському господарстві.
А легендарний батько доживав віку у селі, де народився. Помер у 71-річному віці, хоча міг жити ще довго, проте за кордоном зазнав важкої травми голови. Одного разу у нього відбувся поєдинок із американським боксером Джоном Джексоном, який закінчився серйозною травмою суперника. Для Джексона поразка виявилася фатальною. Через поранену грудну клітку він більше не зміг виступати, тож із горя викинувся з вікна десятого поверху і загинув. Невдовзі розлючені прихильники американця напали на закарпатця під час гастролей у Парижі. Прямо на вулиці його закидали камінням і Кротом пролежав непритомним цілу ніч. Довелося оперувати. Медики поставили атлету замість перебитої кістки черепу золоту пластину, через що силач потім весь час носив перуку. Та справа не у волоссі, а в тому, що згодом пластину потрібно було замінити, а Закарпаття на той час опинилося під радянською окупацією і комуністичні чиновники не випускали Кротона за межі держави. Тож згодом кістка біля пластини почала загнивати. Хоч місцевий лікар і намагався атлету допомогти, але не зміг.
А за життя Іван Фірцак попри важку травму був настільки сильним, що міг зрушити з місця дерев`яну хату або ж на витягнутих руках спокійно тримати 30-літрові чавунні бідони з молоком. Кажуть, що якось в Іспанії на кориді Кротон голіруч переміг бика, відірвавши йому роги, а потім, зваливши мертву тварину на плечі, відніс до найближчого ресторану. А попоїсти 160-кілограмовий велетень дуже любив.
Про його харчування розмов досі чимало. Місцеві запевняють, що щоранку він снідав яєшнею із 40 яєць.
Проте Іван був далеко не янголом, навіть двічі сидів у в’язниці. Вперше – за бійку з односельцем. У пориві гніву він виламав дубовий хрест і відлупцював ним чоловіка. Проте із-за ґратів утік, вирвавши їх, як то кажуть, із корінням. Вдруге потрапив у місця позбавлення волі через те, що угорці хотіли в нього конфіскувати машину, а він не мав наміру віддавати свого «залізного коня», тож взяв кувалду і розтрощив автомобіль. Силача арештували. Але у в’язниці він проломив стіну і звідти втекло чимало арештантів.
Незважаючи на те, що Кротон мав неабиякі фізичні задатки і просто неймовірну силу, працювати він не любив. Навіть на тих єдиних заробітках у Чехії, куди поїхав ще 20-річним, байдикував. Тож роботодавець звільнив хлопця. Але повертатись додому з порожніми кишенями було соромно, тож Іван пішов шукати щастя до цирку. Так він і став артистом, а згодом, у 1922 році завоював титул чемпіона Чехословаччини з важкої атлетики, і вже через шість років – став найсильнішою людиною планети та володарем багатьох інших не менш престижних звань.
Автори фільму Віктор Андрієнко та Ігор Письменний «Іван Сила» склали список найцікавіших подій із життя закарпатського силача.
Отже, подаємо кілька цікавих фактів про Кротона Фірцака.
Підлітком Іван пошкодував корову і, впрягшись до плуга, сам зорав поле. Коли телиця пошкодила ногу, хлопець приніс її додому на плечах.
Фірцак прибивав долонею дубову дошку до столу, використовуючи 20-сантиметрові цвяхи; після того, як кілька осіб не могли її відірвати, він прикладав хусточку до голівок цвяхів і витягав їх зубами;
Ставив собі на плече триметрову рейку, а четверо асистентів звішувалися на неї, пробуючи її зігнути. Коли їм цього не вдавалося, він руками вигинав із неї серце.
У Відні тримав зубами платформу з меблями, а в Женеві загальмував руками дві машини.
Перед президентом Чехословаччини Фірцак показав номер «Шия під штрекою» — десятеро чоловіків згинали на карку Івана залізничну рейку, коли той лежав на столі.
Дід Кротона — Іван Вільхович — у лісі вбив ведмедя поліном, за що в селі його прозвали Силою.
Виграв бій із японським борцем Токедзо, на 20 кг важчим за нього самого.
Загалом таких фактів безліч. Наскільки вся інформація є правдивою, невідомо, але оскільки життєву стежку Івана Сили зараз посилено вивчають, є надія, що незабаром з’ясується ще чимало цікавих деталей про легендарного спортсмена та силача зі світовим іменем.
Іван ДУХНОВИЧ, газета Екстра Закарпаття”, ексклюзивно для zakarpatpost.net
