Як пройшов перевірку Ужгород. Вийшла в ефір програма «Інспектор. Міста»
Новий ведучий програми «Інспектор. Міста» Володимир Остапчук проінспектував Ужгород.
Під час ревізії з’ясувалися дуже цікаві деталі.
Спочатку команда знімальної групи побувала у «Вопаку». Традиційно у цьому закладі вони знайшли багато порушень. Етикетки з терміном придатності на товарі переклеєні, керівництво закладу не просто не хотіло спілкуватися з журналістом, а всюди його супроводжувала охорона. Персонал, побоюючись звільнення, теж не був говірким. Отже, як і очікувалося, супермаркет отримав чорну мітку.
Далі, дослухавшись до нарікання людей із обмеженими можливостями щодо транспорту і відсутності пандусів та через відмову одного з таксистів перевозити клієнтку у інвалідному візку, Володимир Остапчук перевірив таксистів.
Тут уже було, наче у кримінальному бойовику. Спочатку все йшло добре. Хоча оператор не називав клієнту ні номер автомобіля, що мав його забрати, ні не дав контактного номеру телефону водія. Але така практика для Закарпаття вже є звичною. Хоча в інших містах України сервіс набагато кращий. Ведучий уже хотів подякувати таксисту та відзначити його роботу, як відмінну, адже він пройшов випробування на врівноваженість від нібито сліпого клієнта. Але коли чоловік зрозумів, що його знімають, у нього почалася істерика і він протягом тривалого часу кружляв із пасажиром містом, далі комусь зателефонував і розмовляв вірменською, після чого відвіз його кудись на околицю, де на них чекали вже якісь його друзі чи родичі. Добре, що історія не закінчилася бійкою.
Відтак інспектор завітав до Ужгородського перинатального центру. Команді поступила скарга від тестя жінки, що там померла під час пологів. Разом із ведучим завітав до установи і її родич. Він розповів про смерть невістки та двох її ще не народжених дітей. Утім, як стало відомо, винними були не ужгородські лікарі. Берегівські медики не зазначили у картці пацієнтки відомості про її хворобу серця та нирок. Тож медзаклад отримав відзнаку «Гордість міста». До речі, у лікарні справді тепло та чисто, жінки хвалили персонал.
Побував ревізор і на ранчо «Золота гора». Якщо на кухні ресторану у нього до роботи кухарів були зауваження, то готельний номер і басейн йому дуже сподобались. Крім того, у спеціальній лабораторії перевірили якість води і вона виявилася справді цілющою. Тому комплекс також було відзначено нагородою «Гордість міста».
Освіта мала всі шанси дістати чорну мітку через конфлікт вчителя фізкультури з учнем. У інтернаті для слабочуючих, за словами хлопчика Мартіна, педагог його побив. Крім того, після уроку фізкультури дівчинка зламала ногу. А вчитель працював і далі. Тим часом Мартіна зі школи забрали і тепер він навчається у Києві. Тож Володимир Остапчук провів ціле журналістське розслідування. На адресу вчителів лунали зауваження, що вони не вміють із учнями спілкуватися мовою жестів. Тож ведучий вирішив їх перевірити. Сам корпус установи, класи та кімнати у інтернаті виявилися чистими і гарними. Не будемо стверджувати, що колектив обвів ведучого довкола пальця, але він таки дав школі відзнаку «Гордість міста».
Крім того, проїхався інспектор і на ужгородській маршрутці і вона йому навіть сподобалась. Побував він також на прийомі у міського голови та поспілкувався з ним про проблеми столиці Закарпаття. Відвідав і аеропорт «Ужгород» та дізнався справжню причину того, чому він не працює.
Але найцікавіше, серед білого дня у центральній частині міста столичний ведучий нібито загубив гаманець і вже навіть не сподівався, що його повернуть. Але оскільки там був контактний телефон, увечері зателефонувала жінка і віддала чуже добро. До речі, усі гроші були на місці.
Через місяць агенти програми «Інспектор. Міста» повернулись до Ужгорода і виявили в багатьох сферах покращення. Незмінним залишився лише все той же супермаркет.
Отже, за харчування Ужгород отримав 0 балів, за медицину, освіту, еліту – по 1 балу і за безпеку – 2 бали.
Загалом столицю Закарпаття Володимир Остапчук оцінив у 6 із можливих 12 балів.
