Обіцяли за тиждень три тисячі гривень. Чому підробіток для одних- успіх, для інших – банкрутство
— Я зареєструвалася. Виявилося, фірма торгує вітчизняною косметикою. Треба не лише реалізувати товар, але й сформувати свою команду. Ці люди теж мають продавати косметику. Що їх більше, то більші заробітки. Погодилася, бо нічого не треба було платити наперед. Перший місяць мала наставницю. Вона запропонувала спочатку купити косметику для себе. Набрала на 470 гривень шампуню, зубної пасти. Чоловіку придбала гель для бриття. Ця ж дівчина допомогла мені сформувати групу. Я зібрала п’ятьох людей. Проводила для них тренінги, навчала продавати. Розповідала про товар. Думала, більше нічого робити не треба. Лише зарплату отримувати. Але виявилося, що маємо з командою за місяць продати товару на 10 тисяч гривень. Тоді частина грошей повернеться як зарплата, пише gazeta.ua.
Брала косметику, ходила з нею на дитячі майданчики. Пропонувала жінкам помади, туші, маски. Ще продавала через соцмережі. У перший місяць не вистачало тисячі гривень до норми. Кожна доклала по 200 гривень. Наступного місяця норма зросла удвічі. Спочатку одна дівчина відмовилася працювати, потім друга. Якось подзвонила менеджер. Каже, хто виконає план, візьме участь у розіграші путівки на двох до Парижа. Мені не вистачало 15 тисяч. Чоловік запропонував вкласти свої гроші. Купили сім ящиків косметики. За це я отримала 2 тисячі гривень зарплатні, але путівку не виграла. Хотіла товар повернути, та не дозволили. Віддала косметику на реалізацію в магазини. Фірма невідома. За півроку змогли продати товару на 3 тисячі гривень. Ми дарували косметику всім друзям і знайомим. Частину віддали безкоштовно на АТО. З семи ящиків залишилися три. З мережевим маркетингом я назавжди зав’язала.
— Працювати в мережевому маркетингу може не кожен. Це робота для тих, хто вміє говорити й переконувати, — каже 44-річна Юлія Стасюк із Києва.
— Спочатку продавала косметику. Ходила по фірмах, організаціях. Влаштовувала презентації в райцентрах і селах. Підбирала товар для різних вікових категорій. До мене дзвонили й просили — дай щось мамі, тещі, сестрі. Або заходжу до чиновниці в кабінет. Роблю комплімент. Кажу, якби ще мали наші шикарні парфуми, то всі чоловіки були б ваші. Виявилося, та жінка багато років не могла підібрати свій аромат. За місяць замовила в мене троє парфумів. Усі підійшли. Такі ситуації є гарною рекламою для мене. За півтора року змогла купити машину. Окрім косметики, підписалася на розповсюдження вітамінів, медичних препаратів, полісів страхування життя. Мій робочий день починався з шостої ранку, а закінчувався після 22:00. Найбільше заробила за місяць 2007-го — 5 тисяч доларів. Тоді вирішила, що куплю квартиру. На депозиті вже мала понад половину суми. Решту оформила в кредит.
За спеціальністю я — педагог, але ні дня не працювала в школі. Не уявляю, як це цілий день сидіти в офісі. Залучила в цей бізнес тисячі людей. Уже на першій співбесіді бачу, хто стане успішним. Але й серед них є відбір. За деякий час люди знаходять іншу роботу, комусь набридає. Когось дістає ненормований робочий день. Буває, клієнти дзвонять серед ночі. Просять на ранок привезти товар. За такі замовлення беру подвійний гонорар. Найбільше заробітки впали 2014 року. Люди жили Майданом. За місяць заробляла стільки, що ледь вистачало на продукти. Зайнялася додатково продажем круїзних турів. Думала, ця справа не піде в Україні, але охочих відпочити виявилося чимало. На 8 березня вже викупили всі місця на пароплаві.
850 гривень коштує вступний внесок у фірмі, що продає омолоджувальні маски й капсули для обличчя. За ці гроші обіцяють провести тижневий семінар і навчити робити ін’єкції краси. Ще 1 тис. грн потрібно доплатити, щоб отримати набір пробних кремів і масок. Без них не можна працювати.
“Розповідаю всім про свій випадок, люди купують поліси”
150 тисяч гривень отримала киянка Тетяна Малай на лікування чоловіка, який потрапив в аварію. Поліс купила за 300 грн у представника фірми, що пропонує страхування життя.
— Це було 2007-го. Менеджер зі страхування прийшов до нас у дитсадок. Поліси купили няня з моєї групи і кілька вихователів, — розповідає Тетяна Малай. — Потім страховка подорожчала до 500 гривень. Мені дзвонили з фірми раз на рік, коли потрібно було робити внески. Платила п’ять років. 2012‑го чоловік потрапив у аварію. Отримав множинні переломи ніг, тріщину в черепі. Страховка повністю покрила витрати на лікування. Після того випадку я звільнилася з роботи й пішла працювати менеджером зі страхування. Розповідаю всім про свій випадок, люди купують поліси. За місяць заробляю до 18 тисяч гривень.
