Чому Петефі назвав Ужгород брудним і п’яним містом
У виданні Йосипа Кобаля «Ужгород відомий та невідомий» йдеться про те, що площа багато разів змінювала назви, свого часу навіть називалася Орлиною. Не тому, що в місті над Ужем гніздилися дикі волелюбні карпатські хижаки, а саме так називався постоялий двір, що квартирував неподалік.
«Найбільш людною частиною Лівобережжя була, звичайно, корчма, – наголошує Йосип Кобаль. – В одному з документів за 1791 рік збереглися цікаві відомості про пам’ятку. Називався цей постоялий двір «До орла», а трохи згодом, у ХІХ столітті – «Чорний орел».
Крім того, автор відзначає дуже цікаву деталь.
«Власне таким побачив постоялий двыр «Чорний орел» видатний угорський поет і революціонер Шандор Петефі (1823-1849), коли пізно ввечері 11 липня 1847 року по дорозі до своєї коханки, яка жила в Трансільванії, зупинився на нічліг в Ужгороді. Ніч, проведена в «Чорному орлі», й враження від побаченого дали йому привід написати у своїх «Дорожніх листах» про місто над Ужем такі слова: «А втім Ужгород надзвичайно погане місто. Брудне й неохайне. Якраз таке, як п’яна людина, котра впала в калюжу й тепер брудна, хитаючись, іде додому», – цитує угорця пан Йосип.
Тож нині столиця Закарпаття уславлює поета із сусідньої держави саме за таку погану репутацію? Дивно, адже Ужгороду Петефі дав найгіршу характеристику із усіх можливих. Невже він не зміг побачити принад невеликого, але затишного і гарного у всі часи містечка? Прикро, що саме таким описом він залишив у історії спогади про Ужгород.
А Йосип Кобаль продовжує свою розвідку в минуле й зауважує: «Сьогодні пам’ять про перебування Шандора Петефі в Ужгороді, у «Чорному орлі», зберігає бронзовий пам’ятник поета, який стоїть у сквері, неподалік місця, де колись знаходився цей заїжджий двір. Пам’ятник було відкрито 29 вересня 1990 року. Його автором був скульптор Бені Ференц. А також меморіальна таблиця на будинку колишньої Державної початкової школи, зараз – школа мистецтв, у якій є і Літературний музей Петефі».
