Як знайомляться закарпатці: романтична історія кохання

Про це та інше у прес-центрі газети «НЕДІЛЯ» розповіла головний редактор газети «Закарпатські оголошення» Мар’яна КРАВЧУК.

— У газеті є рубрика «Знайомства». Пригадайте якусь романтичну історію, коли ви допомогли людям знайти одне одного.

— Ми справді поєднали багато доль і сердець. Із деким дружимо навіть до сьогодні. Був у нас один випадок. Чоловік із Ужгорода розлучився з жінкою, кілька років жив один, а потім йому стало дуже самотньо. Подав оголошення, хотів знайти вірну супутницю. Йому надійшло багато листів, вибрав один, зустрівся. Жінка також уже була заміжньою, мала сина. Між ними спалахнуло кохання з першого погляду і вже через три тижні вони одружилися. Згодом ця родина виїхала жити закордон, у них народився спільний синочок.  Ми досі зідзвонюємося і обмінюємося подарунками дітям.

А одного разу в редакцію «Закарпатських оголошень» прийшов чоловік років 50, попросив газету. Сів на стільчик і почав читати. Далі ж узяв ручку і почав щось обводити. Відтак підійшов до секретаря, вказав пальцем на п’ять  оголошень, які позначив і каже: «Так. Мені потрібно цю, цю, цю, цю і цю». Дівчина йому відповідає, що жінок тут немає, хай пише їм. Він же ніяк не міг зрозуміти, як то. Тому поясню. Для того, щоб подати у нас оголошення про знайомство, потрібно купити газету, вирізати і заповнити купон та принести його в редакцію. Усе легко і просто. Далі залишається тільки чекати листів на поштову скриньку.

До речі, серед тих, хто шукає пару чи друзів багато молоді. Днями приходила дівчина-студентка. Ми її навіть відмовляли давати оголошення, радили знайомитися в Інтернеті, та вона наполягла, казала, що гарного порядного чоловіка можна знайти лише через газету. І ще… що цікаво, щонайбільше до послуг рубрики знайомств звертаються саме восени. Не знаю, чи то холодно спати закарпатцям одним, чи якась меланхолія починається, але така тенденція спостерігається щороку.  Але ми раді людям завжди і особисто я  кожному бажаю знайти саме ту людину, яку він чи вона шукають… і нехай це буде на все життя.

zakarpatpost.net