Півроку темної зими, $ 6 за хвилину розмови, острів без людей. Наш земляк про життя в Антарктиді
$ 6 за хвилину — за таким тарифом можуть телефонувати в Україну полярники з Антарктиди по супутниковому зв’язку. Стільки ж коштує мегабайт інтернету за відправлення електронних листів. Крім того, є ліміт в 200 тис. грн, який встановлюється на всю зимівлю.
Також є листування поштою. Особисті полярникам приходять на станцію щоп’ятниці. Відправлення пошти відбувається раз в тиждень по неділях. Разом з особистими листами надсилають добірку новин. Про це Platfor розповідає український біолог Артем Джулай, який вдруге поїхав працювати в Антрактиду, пише gazeta.ua.
“В Антарктиду мене привела сама Антарктида – її ізольованість від світу, важкодоступність. І моя любов до пригод, – розповідає Артем Джулай. – По дорозі на південний континент мене найбільше вразила бразильська спека. І те, що аргентинці абсолютно ігнорують англійську мову. А в самій Антарктиді здивувало абсолютно все: айсберги, тварини, погода. А ще відсутність замків і кордонів”.
Кожен з полярників по черзі чергує вдень або вночі.
“Денний черговий стежить за роботою техніки, що забезпечує станцію електрикою, прісною водою, та холодильними камерами. Допомагає кухареві накривати на стіл перед обідом і вечерею, миє після їжі баки з харчовими відходами. Самі відходи на станції упорядковуються, пресуються, упаковуються і в кінці зимівлі відправляються на кораблі в Аргентину для утилізації. Нічний черговий стежить за роботою апаратури. На ньому також прибирання в головному коридорі, у ванній і на сходах, що ведуть на другий поверх в їдальню”.
Паралельно з основною роботою наукові співробітники прибирають сніг. Проводять косметичний ремонт, квасять капусту, ліплять пельмені, читають книги, дивляться фільми, займаються спортом.
Щоб дістатися до антарктичної станції “Академік Вернадський” на острові Галіндез, треба летіти до найпівденнішого на Землі міста Ушуайї. Далі – кораблем через протоку Дрейка. І ось ви на острові без людей, міст, метушні. Додається вічна мерзлота і півроку темної зими. Це психологічне випробування, говорять у науковому антарктичному центрі.
