Чому на Ужгородщині у візку згоріла дитина
19-річна мати жила в халупі з заваленим дахом, тріщинами в стінах, без світла, газу, води і навіть меблів
Деколи елементарна халатність призводить до непоправного. І надзвичайно сумно, що через це страждають діти. Можна собі тільки уявити, які випробування випали на долю крихітного створіння, що стало жертвою батьківського недогляду, пише закарпатська газета «НЕДІЛЯ».
У грудні минулого року область облетіла вражаюча новина: в Ужгородській дитячій лікарні від опіків помер 6-місячний малюк.
До медзакладу із села Ботфалви Ужгородського району дитину привезли у критичному стані. Від отриманих опіків вона померла. Про це повідомили у Закарпатській поліції. Тож що трапилося, чому малюк згорів заживо у візочку. Це і з’ясовувала закарпатська газета «НЕДІЛЯ».
19-річна Лариса (імена у матеріалі замінено) до материнства була явно не готовою. Їй хотілося мати родину, жити на власний розсуд, ходити туди, куди заманеться, але… дитина її цікавила менш за все. Разом зі своїм співмешканцем вона проживала у аварійній халупі, яку навіть важко назвати будинком.
Чи знали про це інші? Звичайно. Чи відомо було сільраді? Напевно, адже село – не магаполіс, там кожен про кожного все знає.
За словами сусідів, жінка отримувала на дитину допомогу, але не доглядала за сином, а також неодноразово залишала його без нагляду на тривалий час. Тож чому соціальні служби не вжили відповідних заходів завчасно? Чому людська байдужість з боку знайомих і чиновників спровокувала непоправне. Адже, можливо, якби хтось раніше втрутився, Максимко зараз був би живим.
Отже, Ларисина хата була в аварійному стані, зокрема, дах біля труби димаря провалився всередину, кімнати були брудні, занедбані, всюди стояв сморід.
Там ніхто давно не прибирав, не наводив лад. У будинку не було ні опалення, ні водопостачання, ні каналізації, ні світла… навіть меблів, які потрібні людині для нормального життя. Через наскрізні щілини у стінах у приміщення проглядало сонячне сяйво та заходили вітер і зимовий холод.
Про якісь там санітарні норми та забезпечення нормальних умов для дитини його мати навіть не думала. Її влаштовувало все, але така недбалість згодом обернулася трагедією.
У таких катастрофічних умовах шестимісячний хлопчик постійно переохолоджувався, а Лариса нехтувала безпекою його життя.
Того фатального вечора вона поставила біля візка свічку. Так молода жінка не раз робила й раніше. Таким чином вона освітлювала приміщення у сутінках. Хлопчик лежав накритий покривалом. Було близько 22 години.
Невдовзі у тій же кімнаті разом зі співмешканцем лягла спати й Лариса. Свічку вона при цьому не загасила.
Однак трапилось непередбачуване. Свічка впала. Від полум’я зайнялося синтетичне покривало. Вогонь розповсюджувався швидко.
Як же міцно мали спати батьки, щоб не чути при цьому дитячого плачу? Адже вогонь обпікав шкіру хлопчика, при цьому він мусив плакати. Чому ні мати, ні батько не встали подивитись, що з дитиною не так?
Скоріш за все, вони були настільки п’яними, що їм було байдуже, що Максимко несамовито кричав, або від оковитої вони просто «відключилися» від реальності.
Приблизно о першій годині ночі Лариса прокинулася від запаху диму та виявила, що горить дитячий візок, а в ньому – оповитий вогнем крихітний син.
На той час у хлопчика вже обгоріло обличчя, волосся голови, шия, тулуб та руки й ноги. Можна собі тільки уявити, в якому стані була ця нещасна дитина і який біль вона терпіла.
«Хлопчик мав опіки 4 ступеня. За словами 19-річної матері, запалена свічка у візок впала випадково. Зайнялася ковдра, вогонь перекинувся на дитину. Батьки запізно помітили полум’я, загасили його, але дитина вже отримала важкі опіки», – розповіли правоохоронці.
Однак, як запевняла Лариса, свічку вона поставила із правого боку від входу в кімнату на підлозі. Потім стверджувала, що вона перекинулася і впала у візок. Але яким же чином вона туди залетіла – так і залишилося загадкою, адже візок знаходився вище рівня підлоги.
Отже, Максимка відвезли до лікарні, медики у боротьбі за його життя зробили все можливе. Але врятувати хлопчика, на жаль, не вдалося. О 08.05 ранку 7 грудня він помер.
За висновками судмедекспертизи, у Максимка обгоріло 75 відсотків тіла.
«Смерть дитини настала внаслідок термічних опіків полум’ям голови, шиї, тулуба, кінцівок 2-4 ступенів, з обвугленням кистей та стоп, які супроводжувалися розвитком опікової хвороби, інтоксикації, ускладнилося набряком легень і речовини головного мозку. Тілесні ушкодження виникли внаслідок дії високої температури полум’я, як такі, що небезпечні для життя в момент їх спричинення», – йдеться у документі.
За словами сусідів, жінка не доглядала за сином, а також неодноразово залишала його без нагляду на тривалий час, хоча допомогу на дитину отримувала, але про покращення побутових умов у хаті не піклувалася.
У судовому засіданні Лариса свою вину визнала повністю та розкаялася у скоєному, але каяття її виявилося вже дуже спізнілим.
Хоч прокуратура спочатку і просила для неї п’ять років позбавлення волі за злісне невиконання обов’язків по догляду за дитиною, що спричинило тяжкі наслідки, але суд виявився до жінки гуманним.
Фактично Ларису визнали виною і призначили їй покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки, але в той же час звільнили її від перебування за ґратами, змінивши тюремний строк іспитовим терміном на 1 рік.
Марія УЖАНСЬКА, закарпатська газета «НЕДІЛЯ», ексклюзивно для zakarpatpost.net
