Товчені жуки, риб’ячий клей – яку ще гидоту ми їмо?
Навіть якщо ви з тих людей, хто прискіпливо вивчає склад продуктів на етикетках, ви навряд чи уявляєте, наскільки нудотні інгредієнти містяться у деяких улюблених ласощах або косметичних засобах.
За іронією долі часто саме завдяки їм популярні продукти мають настільки привабливий смак або вигляд, пише ВВС. Україна.
Ось лише деякі з найбільш “огидних” продуктів у вашому кошику в супермаркеті.
Послід кіз у вашому волоссі
Можливо, вам доводилося бачити фотографії або відеозаписи з марокканськими козами, які спритно забираються на дерева.
Але, якщо ви не знали, кози роблять це не заради розваги.
Та й забираються вони не на будь-яке дерево, а тільки на арганії – рослини з родини сапотових.
Кози зовсім втрачають розум від їхніх плодів. А ось ті кісточки, які вони не виплюнули, виводяться з козячого організму природним шляхом.
Потім кісточки збирають і під пресом видавлюють з них дорогоцінну арганову олію – найпопулярніший засіб для зміцнення волосся.
Погодьтеся – без участі кіз цей процес був би надзвичайно ускладнений.
Не зовсім те, за що зазвичай люблять бджіл
Натуральне джерело сахарози – улюблений багатьма мед – є на кухнях в усьому світі. Але картинка з працьовитими бджолами, які перелітають з квітки на квітку, не повністю демонструє процес його виробництва.
Насправді мед – це те що виходить у бджіл в процесі блювання, іншими словами – це бджолина блювота.
Нехай звучить це неапетитно, але процес надзвичайно цікавий для дослідника: бджоли збирають нектар і зберігають його в спеціальному відділі травної системи, ізольованому від того, куди потрапляє іжа (саме цей факт дозволяє засумніватися в справедливості порівняння даного процесу з блюванням).
Після повернення у вулик бджоли “передають” нектар бджолам з вулика, які потім відригують його, розподіляючи по бджолиних стільниках.
В ході цього процесу кожна бджола, яка переносить нектар, збагачує його ферментами, завдяки яким мед збергіатиметься тривалий час. В іншому випадку в нас просто не було б можливості скуштувати його.
Трохи товчених жуків до йогурту?
У виробництві джемів, йогуртів та томатної пасти, а також деяких видів губної помади використовують червоний барвник відомий як кармін.
Цей натуральний продукт отримують з товчених жуків, а точніше – червця, який мешкає в Латинській Америці.
В епоху цифрових технологій занепокоєння про збереження цього виду призвело до масштабної кампанії проти використання цих комах як сировини.
Деякі гіганти індустрії здалися під натиском кампанії: в полуничних та вершкових фрапучіно кавової мережі Starbucks більше не використовують кармін. Фірмовий червоний колір лікеру кампарі на заводах однойменної компанії тепер також отримують без товченого червця.
Аромат бобра у ваших парфумах
Коли ви наступного разу будете використовувати парфуми, подумайте про бобрів. Вони дуже важливі для того, як ви пахнете.
Правда внесок бобрів в індустрію косметики можливий завдяки секрету з їхніх … періанальних залоз.
Бобровий струмінь – суміш цих виділень з сечею гризуна – широко використовується в ароматичних добавках, а також для імітації запахів ванілі і малини.
У класифікації американського харчового регулятора FDA бобровий струмінь вважається натуральним ароматизатором.
А джерелом секрету, який надає мускусний відтінок вашому засобу після гоління, можуть бути краплі з залози, розташованої біля пеніса оленя.
Слизу до салату додати?
Фермери ненавидять бактерії Xanthomonas campestris, які викликають “чорну гниль”, яка шкодить, наприклад, білокачанній або кучерявій капусті, а також капусті Кейл.
Водночас цих бактерій люблять виробники їжі, косметики та засобів особистої гігієни. В’язкий слиз, який виділяє бактерія, – ксантанова камедь – це дуже корисний та натуральний загущувач, який використовується в багатьох продуктах на кшталт шампунів та зубної пасти.
А також – в нежирних заправках до салатів.
У сечовому міхурі пиво, а в пиві – міхур
У 2016 році британські пивовари опинилися в центрі скандалу, після того як активісти привернули увагу до використання в їхній продукції риб’ячого клею.
Так називають желатин, виготовлений з плавальних міхурів риб, який з XIX століття застосовується для розрідження речовини, аби зробити ель, сидр та вино прозорішими, яскравішими та привабливішими для покупців.
Як буває з багатьма речами в харчовій промисловості, увагу до цього інгредієнта намагалися не привертати.
Проте в цьому столітті зі зростанням числа покупців – веганів та вегетаріанців, які хочуть знати більше про те, що вони споживають, – це стало проблемою.
Пивоварні заводи кинулися наввипередки відмовлятися від риб’ячого клею. Найбільш відомий приклад – Guinness.
На сьогодні більшість сучасних мейнстрімових пивоварень вже не використовують продукти тваринного походження.
Свиня або корова в гаманці?
У листопаді 2016 року Банк Англії потрапив під шквал критики, після того як з’ясувалося, що недавно випущені купюри в п’ять фунтів містять тваринні жири.
У соцмережах вибухнув скандал, і банк отримав петицію за підписом ста тисяч чоловік з вимогою вилучити купюру з обігу.
Але в лютому минулого року банк заявив, що не буде вилучати купюру, а жири використають ще й в банкнотах у 10 фунтів, тому що вони надають грошам антистатичні властивості.
Водночас банк пообіцяв вивчити альтернативні джерела жиру, які можуть бути використані в новій купюрі у 20 фунтів, що надійде в обіг у 2020 році.
У 2016 році портал Vice підрахував, скільки потрібно буде вбити корів, щоб зробити 329 млн п’ятифунтових банкнот (саме стільки купюр мають надійти в обіг). Виявилося, що досить однієї і при цьому витрачають лише трохи понад половину отриманого жиру.
“У той час як кожен рік для вживання в їжу людиною в Британії вбивають близько 2,6 млн корів, сто тисяч підписів зібрала петиція, яка закликає врятувати одну корову від ритуального вбивства та пожирання машинами Королівського монетного двору”, – пишуть автори підрахунків.
