Як лікарка зробила 12-річну закарпатку залежною від кофеїну

[Total: 0    Average: 0/5]

Сповідь закарпатської кавоманки

На Закарпатті кава – це традиція. Тут прийнято, навіть якщо хочеться просто поговорити, запрошувати друзів, знайомих та родичів на каву. А там уже і крім напою, що збадьорює, можна випити чогось більш міцного, пише закарпатська газета «НЕДІЛЯ».

Чомусь у нас такий культ кави, що навіть лікарі рідко коли говорять про те, що вона може бути шкідливою. Та це й логічно: хто буде агітувати проти того, що полюбляє сам. Я теж багато років вважала, що кава – це найкраще з усього, що за всі часи придумало людство. Кожен ранок у мене починався з маленького бутерброду та кави. Потім я йшла на роботу, пила каву з колегами, а після цього – десь у кав’ярні з подругами.

Останнім часом, щоправда, більше трьох філіжанок не пила, бо мала на те вагомі причини.

Якось у студентські роки ми мали складати залік із латинсь-кої мови. Не знаю, для чого її викладають усім підряд гуманітаріям, адже вона потрібна хіба що медикам. Це мертва мова, якою не розмовляють у жодній з країн світу. Але така в нас система освіти, що поробиш. Якби з університетської програми включили всі непотрібні дисципліни, то тривалість навчання складала б один – максимум два роки.

Але повернемось до кави. Вчилася я добре і до завдань ставилась відповідально. Тож, аби засвоїти більше матеріалу, вирішила повторювати чужі слова всю ніч. Я не зімкнула очей до самого ранку. Не спала зовсім. І, щоб підбадьоритись, цілу добу майже щогодини пила каву. Скільки було випито чашок – не знаю. Залік я успішно склала, можна було б уже й виспатись. Але де там. Мені було так погано, що здавалося, ніби весь світ перевернувся. Батьки викликали лікаря – у мене діагностували кавове отруєння.

Чим мене відкачували – і гадки не маю. Але невдовзі мені стало трохи краще. Головний біль минув не відзразу, але нудити перестало.

Із того часу я вирішила, що потрібно обмежуватися в каві. До речі, лікар, який мене лікував, наполегливо радив від кави відмовитися взагалі, він переконував, що вона вимиває з організму кальцій, негативно впливає на судини. Але я йому не вірила! Та де там, колись інший медик мені порадив саме пити каву.

Тоді мені було 12 років. Підлітковий вік часто супроводжується різними незрозумілими симптомами. Як-не-як, організм дорослішає, у ньому постійно відбуваються різні процеси.

Тож якось нас із однокласниками повели в міську поліклініку на медогляд. Мені поміряли тиск і з’ясувалося, що він дуже низький. До того ж показники на двох руках були різними. Лікарка була знайомою моєї мами. Вона сказала, що зі мною щось недобре і порадила пити щодня трохи вина або кави.

Я дуже перелякалася, адже вигляд у неї був досить стурбований і говорила жінка дуже переконливо.

Вдома я розповіла все батькам і мама негайно зателефонувала тій лікарці. Вона підтвердила кожне слово, сказане в медзакладі мені.

Тоді ми почали вирішувати, як же мені лікуватись.

Оскільки алкогольні напої ніколи мене не приваблювали, думку про вино я відразу відкинула. Залишалася кава. Батьки, як і належить типовим закарпатцям, робили з цього напою священний культ. Батько вставав раніше за всіх, варив напій і ніс його мамі в ліжко. Запах розносився по всій хаті, а я нерідко мріяла, що коли підросту, теж питиму каву. Щоранку мої батьки ласували кавою, снідали і тільки потім вирушали на роботу. Це виглядало дуже мило і об’єднувало родину. Я навіть раділа, що в мене низький тиск, бо відтепер могла відчувати себе дорослішою.

Так у 12 років я стала кавоманкою. Про це розповідала друзям і пишалася, адже мені пити напій порадила лікарка, яку мої рідні дуже поважали.

Так минав рік за роком, кількість випитих чашок постійно ставала все більшою. Були дні, коли випивала й по 6-10 пор- цій. Я справді насолоджувалася кавою. Кожен ковток був для мене особливим.

Та після отруєння я дещо замислилась про напій, принаймні почала себе обмежувати в його вживанні. Та й реакція організму стала іншою. Якщо раніше, коли мені хотілося спати, я пила каву і сон відступав, то тепер було навпаки. Після чашечки улюбленого напою спати хотілося ще більше.

Проте повністю відмовитись від кави я й не думала.

«Я ж без неї навіть очі вранці не відкрию», – переконувала себе я.

Оскільки завжди лягала спати пізно, вранці дійсно прокидатися було важко. «Автопілот» відмикався лише після кави. Принаймні тоді я так думала.

Тож коли мені друг розповів про те, що кава не є корисною для організму, що в ній є речовина,яка змінює свідомість не на краще, що вона збуджує, робить людину нервовою, подразнює шлунок, від неї жовтіють зуби і вона зовсім не збадьорює, я йому не повірила.

Але почута інформація змусила замислитись. Почала сама шукати в Інтернеті усе про корись і шкоду напою. Виявилося, що дійсно кава дуже погано впливає на кістки та зуби, вимиває кальцій. Я справді мала проблеми з зубами… з дитинства. До стоматолога ходила часто, деколи кілька разів на рік по кілька тижнів поспіль. Фактів не на користь кави було більше, але для мене цього виявилося достатньо. Цікаво, чому про це не говорять медики, чому звідусіль так активно рекламують каву. Тож як відмовитись від неї – не уявляла.

Знову ж таки друг порадив замінити каву напоєм цикорію. Купити такий порошок, що нагадує розчинну каву, можна в будь-якому супермаркеті. На смак напій мені настільки не сподобався, що випила його може двічі чи тричі. Спочатку чергувала з кавою, а потім вирішила не пити зранку нічого взагалі з подібних напоїв. Робила собі фреш, фруктові коктейлі. Кілька днів була дуже знервованою. Кави не вистачало, як повітря. Спати хотілося справді. Щоб підбадьоритись, почала вранці робити пробіжки – недовгі і нетривалі за часом, адже раніше ніколи в житті спортом не займалася. Але це допомогло. Я дізналася, що звичайна зарядка, присідання і віджимання дають набагато більше бадьорості, ніж кава. І цей стан є природним, триває не тимчасово, а цілий день. Та й не треба вживати штучних стимуляторів. А зуби мене боліти перестали взагалі.

Із того часу минуло два роки. Вранці я почала прокидатись набагато легше, із тиском у мене і без кави все гаразд, я стала більш спокійною, але головне – думки справді стали більш світлими, враження яскравими, а ідей тепер у рази більше.

Але дивує інше: чому лікарі дають такі шкідливі поради – вино, кава, коньяк. Думаю, від таких медиків треба втікати, а не довіряти їм своє здоров’я.

Марія УЖАНСЬКА, закарпатська газета «НЕДІЛЯ», ексклюзивно для zakarpatpost.net

Comments are closed.