Стало відомо, скільки наших земляків вважають себе віруючими і скільки – атеїстами

За останні роки рівень і характер релігійності українського суспільства змінюється.

Про це свідчить дослідження Центру Разумкова, пише УП.Життя.

Фото gunnar3000/Depositphotos

РІВЕНЬ РЕЛІГІЙНОСТІ

На сьогодні число людей, які вважають себе віруючими, складає 72%. Це на 5% більше, ніж у 2013 році і на 14% більше, ніж у 2000 році.

• АНОНС. Чому на Закарпатті сьому дочку вважають відьмою?

За останні 18 років число невіруючих знизилося з 12% до 5%.

Число людей, які вважають себе віруючими, складає 72%

При цьому переконаних атеїстів приблизно 3%.

Число байдужих до питань віри коливається від 3% до 8%, а тих, хто в питаннях віри не визначився – від 2% до 6%.

Рівень релігійності вищий серед старших вікових груп: 77% людей віком від 60 років вважають себе віруючими, тоді як серед людей віком 18-24 роки таких 65%.

79% жінок віруючі.  Це на 16% більше, ніж чоловіків.

РЕГІОНАЛЬНИЙ ХАРАКТЕР РЕЛІГІЙНОСТІ

Релігійність має виразний регіональний характер. Тоді як 91% жителів Заходу вважають себе віруючими, на Півдні таких усього 59%.

Саме у Східному та Південному регіонах найбільш нестійкі показники рівня релігійності.

На Півдні у 2017 році, порівняно з 2016 роком, частка віруючих знизилася на 23%, але у 2018 – зросла 16%.

КОНФЕСІЙНЕ САМОВИЗНАЧЕННЯ

Ситуація із конфесійним самовизначенням за останні 18 років особливо не змінилася.

Як і раніше, більшість громадян відносять себе до православ’я, а саме 67%.

Більшість громадян відносять себе до православ’я

Найбільше таких людей проживають у Центрі.

На Заході 40% визначають себе греко-католиками.

РЕЛІГІЯ ЯК ЖИТТЄВА ЦІННІСТЬ

58% опитаних вважають, що релігія є важливою у житті.

58% опитаних вважають, що релігія є важливою у житті

Як і рівень релігійності, визнання важливості релігії залежить від регіону.

На Заході її вважають важливою 89%, а на Сході – 40%.

При цьому на Заході 38% жителів притримуються думки, що виховання релігійності дітей у сім’ї є важливим.

На Сході так вважають лише 6% учасників дослідження.

Найчастіше виховуються у релігійному дусі вірні Української греко-католицької церкви (93%).

Серед вірних Української православної церкви та Української православної церкви Київського патріархату такі становлять усього 49%.

Ще менше таких серед “просто християн” – 25% і “просто православних” – 24%.

Серед тих, хто не відносить себе до жодного віросповідання – лише 3%.

РЕЛІГІЙНА ТОЛЕРАНТНІСТЬ

Українське суспільство залишається загалом толерантним до сповідування різних релігій.

Українське суспільство залишається загалом толерантним до сповідування різних релігій

75% громадян вважають, що “будь-яка релігія, яка проголошує ідеали добра, любові, милосердя і не загрожує існуванню іншої людини, має право на існування” або “всі релігії мають право на існування як різні шляхи до Бога“.

Лише 9% підтримують твердження “істинною є лише та релігія, яку я сповідую“.

Ще 14% – що “право на існування мають лише традиційні для нашої країни релігії“.

СТАВЛЕННЯ ГРОМАДЯН ДО РІЗНИХ РЕЛІГІЙ І РЕЛІГІЙНИХ ТЕЧІЙ

78% опитаних висловлювали позитивне ставлення до православ’я.

До греко-католицизму – 42%.

Стосовно всіх інших релігій і релігійних течій загалом в Україні переважає байдуже ставлення.

Втім, негативне ставлення висловлюють 19% опитаних до ісламу, 16% – до євангелічних і харизматичних церков, 14% – до іудаїзму і 13% – до протестантизму.

ДЕРЖАВА, ШКОЛА, РЕЛІГІЯ

Число тих, хто підтримує принцип відокремлення церкви від держави і школи від церкви, наразі складає 43%.

43% підтримують принцип відокремлення церкви від держави і школи від церкви

Зокрема, згодні з цією тезою майже у всіх регіонах, окрім Західного.

Зростає також число тих, хто проти викладання релігії у загальноосвітніх школах. Наразі таких 43%, що на 12% більше у порівнянні з 2010 роком.

Під час дослідження “Особливості релігійного і церковно-релігійного самовизначення українських громадян: тенденції 2010-2018 рр.” опитано 2016 респондентів віком від 18 років.

Останнє за часом загальнонаціональне дослідження проведене з 23 по 28 березня 2018 року.

Дослідження здійснювалося у всіх регіонах України, окрім АР Крим та тимчасово окупованих районів Донецької і Луганської областей.

Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.