Чому закарпатські діти стають залежними від Інтернету. Думка психолога
Психолог Яна РЕГА у прес-центрі закарпатської газети «НЕДІЛЯ» розповіла про вплив Інтернету на наше життя, взаємини між батьками і дітьми та багато іншого.
Діти багато сидять в Інтернеті. Часто виникають через це конфлікти, вони часом відірвані від реалій життя. Чи з такими питаннями звертаються?
Це питання наразі є дуже актуальним. Інтернет – панацея сьогодення. Мало того, що діти багато часу проводять у соцмережах, батьки залежні від комп’ютерів. У сім’ях немає діалогу, немає спільних буденних справ, які б робили їх щасливішими. Часом приходять батьки з дітьми, які навчаються у першому-другому класі і в них уже залежність від комп’ютерних ігор. Дитина агресує, б’ється у школі, кусає однокласників та вчителів і під час консультації ми доходимо до того, що хлопчик просто проектує на реальність речі з ігор, із агресивних мультиків. Виявляється, півдня після школи дитина проводить за комп’ютером. Мама ж не скаже, що вона й сама постійно сидить в Інтернеті, та дитина скаже. Тому доводиться працювати вже з мамою. Дитина копіює її ж поведінку. Адже можна погуляти з сином чи донькою, попросити допомогти, погратися, придумати спільне хобі, разом розвиватися. Та дорослим зручніше посадити дитину за комп’ютер і займатися своїми справами.
Якого віку наймолодші ваші клієнти?
Дошкільнята, початкова група у садочку – від 3-4, навіть 2 роки. З такою малечею застосовуються методики на кінетику і більше роботи проводиться з батьками. Зі старшими ж дітьми використовується більше методик – це і проективні, і казкотерапія, і арт-терапія, й ізотерапія, і багато іншого.
А з якими основними проблемами звертаються батьки таких ще зовсім малесеньких дітей?
Діти десь агресують, гіперактивні, б’ються, кусаються, або навпаки – закриваються в собі, неконтактні.
