Закарпатська акторка розповіла, чому у житті ніколи не грає ролей
Ужгородська актриса Наталія ЗАСУХІНА – людина творча й неординарна, їй притаманна виваженість та життєва мудрість. Народилася вона на Київщині, шкільні роки провела на Львівщині, а самореалізувалася на Закарпатті.
Для неї театр став життям, у якому вона не грає ролі, а просто живе.
Сьогодні у прес-центрі закарпатської газети «НЕДІЛЯ» акторка поділилася думками з приводу роботи, розповіла про захоплення та таємниці.
— Скільки всього ролей Ви зіграли?
— Ніколи не рахувала. З маленькими – більше двох сотень точно. Ми були дуже заклопотаними, багато гастролювали, як виїжджали з Ужгорода у травні, поверталися через три місяці… їздили всім колишнім Союзом.
— Яку з ролей Ви зіграли більше всього разів?
— Не знаю. Дуже багато разів зіграла героїню п’єси «Куплю чоловіка за бакси». Із цією виставою ми об’їздили багато міст, були на фестивалі у Херсоні.
— Якось в одному інтерв’ю Ви сказали, що в житті ніколи не граєте ролі. Що Ви мали на увазі?
— Не граю, бо мені вистачає театру. Хоча в житті, якщо людині щось не подобається і вона промовчить, у певній мірі це також можна розцінювати як гру. Я ж практично більшу частину життя провела на роботі. У житті дійсно не люблю, коли грають, видають із себе інших.
— А що найбільше цінуєте в людях?
— Щирість. Правду. Навіть гірку. Деколи в житті потрібно йти на компроміс. І це – добре. Головне – не переступити через певну межу, скажімо, того ж компромісу і старатися говорити все, як є. Щоправда, це часто важко сприймається. Також, гадаю, потрібно вміти критично та адекватно оцінювати себе. Своїх дітей теж я так навчала. Молодою актрисою мені подобалося, коли до мене підходили старші і щось підказували. Я розуміла, що за мною спостерігають, що їм цікава моя гра. Зараз молодим акторам складно це донести. Найгірше, коли людина сприймається як невидимка, коли їй не роблять зауваження і навіть не помічають.
