А що, коли б я був звичайним службовцем. Закарпатець розповів про випадок з аліментами

[Total: 0    Average: 0/5]

Сьогодні всерйоз взялися за клятих неплатників аліментів. Але це тільки одна грань проблеми. Хочу розповісти і про деякі інші.

З дружиною Оксаною я розлучився давно. Але шлюбне життя не вдалося в нас від самого початку. Ми обоє думали, що народження дітей зміцнить нашу сім’ю. Але насправді і після цього наші стосунки не стали теплішими. І ми вирішили розлучитися. Не було жодних скандалів та сварок. Я дуже хотів взяти на виховання донечок. А дружина навідріз мені в цьому відмовила, пише закарпатська газета «НЕДІЛЯ».       

Через три роки я одружився на іншій жінці. Наше життя склалося напрочуд щасливо. Проте навіть після розлучення я не поривав контактів із дітьми. Фактично повністю їх утримував.

І у нас була домовленість, що я не буду платити аліменти, але буду забезпечувати дітей всім необхідним. Тож фактично дівчатка були на мені. Я купляв їм іграшки, одяг, все, що вони бажали. На той час я вже був відомим бізнесменом, мої діти ніколи не відчували відсутність батька бодай у фінансовому плані. А коли донечки хворіли, я повністю оплачував їхнє лікування.

Але от моя дружина надумала виходити заміж. Ну, не знаю чому саме тоді у неї виникла ця цікава ідея. Вона подала на мене в суд, нібито я всі ці роки ухилявся від сплати аліментів. Не подумайте, що справа тут у грошах. Бо навіть виплата аліментів за всі ці 10 років – це ніщо у порівнянні з тим, що я заклав у дітей. Мене гірко вразила саме її поведінка.

А що, коли б я був звичайним службовцем або простим робітником? Мені, мабуть, треба було б у такому випадку продати квартиру. Тому хочу попередити своїх колег по нещастю. Краще аліменти, ніж довіра. А крім них, вже витрачайте на дітей тільки, скільки дозволяють совість та гаманець.

Віктор БРАТЮК,  закарпатська газета «НЕДІЛЯ», ексклюзивно для zakarpatpost.net

Comments are closed.